Володимир Лободін: «Майбутнє Сум – це спільна робота влади, бізнесу і кожного мешканця»

Володимир Лободін, директор ТРЦ «Мануфактура», розповів нашому виданню про те, де йому довелося попрацювати, які події в житті формували його характер і чого він хоче для Сум у майбутньому, щоб тут хотілося жити, працювати, розвиватися.

- Володимире, уже 7 років у Сумах Вас знають як директора ТРЦ «Мануфактура». А яким було Ваше життя і кар’єра до цього? 

- А до цього теж була «Мануфактура» (сміється). Це з моменту відкриття минуло 7 років, а я на цьому проєкті працюю з 2005 року. З ним пройшов усі етапи: купівля приміщень суконної фабрики, землі під ними, розробка проєкту, зміна цільового призначення ділянки, будівництво. І зрештою найголовніше – зробити так, щоб «Мануфактура» стала своєрідним емоційним і не тільки центром міста. 

А якщо говорити, як я до цього йшов, то в житті було багато чого. Ще з дитинства мене цікавило все, що пов’язано з фінансами. Після школи вступив до Сумського аграрного університету, вивчав економіку. Запитаєте, хто вирішив, що я буду економістом-фінансистом? Так от, це був цілком свідомий вибір, в якому мене підтримали батьки. Навчався на державному замовленні, отримав диплом з відзнакою.

Оскільки у мене було направлення на навчання, після його завершення повернувся на роботу в агросередовище Тростянецького району. Тоді багато чого робив: і виробничі програми складав; і посівну та збирання врожаю організовував і контролював. Мені було 24 роки, коли запропонували стати директором агрофірми. Я погодився - а чому б ні? Мабуть, то був один із найцікавіших періодів мого життя. Ще й досі добре пам’ятаю смак котлет із кашею на польовому стані.

- Потім була державна служба?

- Так, півтора року був заступником начальника управління економіки, начальником відділу соціально-економічного розвитку, регуляторної політики, розвитку підприємництва Тростянецької РДА. Писав програми соціально-економічного розвитку та підтримки підприємництва в районі, захищав їх перед депутатами. Це був величезний досвід, який дозволив зануритися в реальне життя всього району, аналізувати життєдіяльність як міської, так і сільських рад.

- Чому не залишилися на державній службі?

- Саме тоді я не бачив подальшого розвитку на державній службі. Це по-перше. А по-друге – не було фінансової стабільності для моєї молодої родини. Тому останні пів року я десятками писав резюме й скрізь їх розсилав. На одне з таких відгукнулися - у вересні 2005 року до Сум приїхали інвестори, які купували суконну фабрику, і запросили мене на співбесіду. Тож цього вересня виповниться 15 років, як я працюю на проєкті ТРЦ «Мануфактура».

- Які моменти у Вашому житті стали переломними?

- Чим більше викликів перед тобою, чим на більші труднощі ти натрапляєш, тим приємніше досягати поставлених цілей. Ще під час навчання в 10 класі, десь у 1994-1995 роках, у період паливної кризи я працював на заправці. У батька був бізнес, тож я допомагав йому. 

І на ринок «Барабашово» до Харкова і на «7-й кілометр» до Одеси їздили, «мішки тягали». Виробляли олію, борошно, макарони різного ґатунку. Був і мій власний бізнес – комп’ютерний клуб у Тростянці. Важко було, але тоді прийшло розуміння, які сили й ресурси ти витрачаєш, щоб заробити на життя.

Не те щоб переломним моментом, але таким, який багато чого навчив, стало стажування на полях в Англії. Там я навчився цінувати час, відповідати за свої вчинки, контролювати кошти, які заробляєш, бо поїхали ж «зеленими» безтурботними студентами. Ми приходили працювати на ферму о 5-й ранку. Якщо запізнювалися й говорили роботодавцю: «Доброго ранку!», він нам відповідав: «Ні, хлопці, вже доброго дня» і вираховував із заробітку штраф за кожні 15 «прогуляних» хвилин - один фунт стерлінгів. І це було багато. Школа виживання була, але там я навчився виконувати поставлені завдання, ставити їх перед іншими й контролювати виконання.

- У Вас є ще дві вищі освіти – юридична та у сфері державного управління.

- Щодо юридичної освіти, то, як я вже говорив, ми мали сімейний бізнес. Звісно, без юридичного супроводу в цій справі ніяк. Винаймати юристів, адвокатів було дорого. А я все одно в деталях звик розбиратися сам. Та й законодавчі процеси мене цікавили завжди. 

Щодо державного управління, то, з одного боку, це зумовлене тим, що я працював на держслужбі. Але звільнився я ще до закінчення навчання, тому довчитися довелося власним коштом, а диплом отримав, коли вже працював над проєктом «Мануфактура». Третя освіта дала мені розуміння того, як працює державна машина. Були пропозиції вступити до аспірантури в аграрному, але за браком часу поки не склалося.

Взагалі ж я щиро переконаний, що вчитися потрібно протягом усього життя. Тому тільки-но випаде нагода, піду за кандидатською дисертацією (посміхається).

- Чому б ще Ви хотіли навчитися і до яких викликів готові? 

- Політика. Це серйозний виклик і для мене, і для моєї родини. З одного боку, моя робота зараз - це така собі зона комфорту. Бо я тут усе знаю й умію. З іншого ж, у житті я завжди займав активну громадянську позицію. Були спроби балотуватися до обласної ради. Був членом конкурсних комісій з відбору молодіжних проєктів для фінансування з обласного та міського бюджетів; членом робочої групи з розробки брендингу та стратегічного розвитку міста; був у громадській комісії з питань містобудування та земельних відносин при міськраді. І це далеко не весь перелік. Цієї весни, коли ми закрили торговий центр на карантин, мені запропонували стати директором благодійного фонду «Бізнес - місту», щоб об’єднати бізнесменів задля оперативної допомоги лікарням, забезпечити їх засобами захисту, ліками, медичною технікою.

Політична діяльність є логічним продовженням цього, адже політика – це інструмент досягнення певних цілей і розв’язання завдань. У моєму випадку – це справжній розвиток нашого міста. Я хочу його розвивати, бо я живу в цьому місті, тут народилися, ростуть і навчаються мої діти, і я хочу тут прожити щасливе життя. Мені прикро бачити, що Суми обходять інвестиції, бо, на жаль, чинна система управління містом не відповідає вимогам сьогодення.

Ті люди, які працюють останні 5 років і навіть більше, вже показали, на що вони здатні. На цьому, вважаю, вони себе вичерпали, і багато хто з них повинен піти на заслужений відпочинок. Інші ж мають почати навчатися й зрозуміти, що в найближчому майбутньому зміни є неминучими. Коли зараз я бачу, як розгортають «бурхливу діяльність» на вулицях міста (а ще більше розповідають про це в інформаційному просторі), як ремонтують дороги, як керівники комунальних підприємств інколи ходять дворами й запитують людей, що їм відремонтувати, то у мене є лише одне логічне запитання: «А де ви взагалі були усі ці 5 років?»

А ще нам треба терміново робити все, щоб змінити емоційний стан міста, щоб люди хотіли тут жити, навчатися й працювати. А для цього влада, бізнес і кожен мешканець мають дивитися й працювати в одному напрямку – в напрямку нашого спільного майбутнього. 

Біографія

Володимир Лободін, 41 рік, народився в Тростянці. 

Має 3 вищі освіти: 

  • • Сумський національний аграрний університет, економіст-бухгалтер, диплом з відзнакою;

  • • Національний університет внутрішніх справ, юрист; 

  • • Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, магістр державного управління.

Професійна діяльність:

  • • менеджер із регіональних продажів у приватній фірмі «Норд»;

  • • заступник голови правління асоціації «Дівітас-Хліб» з питань економіки та фінансів; голова правління;

  • • директор ТОВ "Агрофірма «Діброва»" (Тростянецький р-н);

  • • заступник начальника управління економіки, начальник відділу соціально-економічного розвитку Тростянецької райдержадміністрації; 

  • • приватний підприємець.

З 2005 р. - керівник сумського підрозділу ТОВ "Форент" (м. Київ). 

З 2011 р. й до сьогодні - директор ТРЦ «Мануфактура», менеджер з регіонального розвитку. 

Одружений, виховує доньку та сина. 

Фейсбук: https://www.facebook.com/LobodinVolodymyr

Сайт:  /lobodin.com

®

view counter
view counter
view counter
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
26
Мисс Сумы 2010
Мисс Сумы 2010
Мисс Сумы 2010
Мисс Сумы 2010
Мисс Сумы 2010
Мисс Сумы 2010
18
Памятники сахару
Памятники сахару
Памятники сахару
Памятники сахару
Памятники сахару
Памятники сахару
15
Факельное шествие на Покрову
Факельное шествие на Покрову
Факельное шествие на Покрову
Факельное шествие на Покрову
Факельное шествие на Покрову
Факельное шествие на Покрову
14
Чемпионат по эндуро-кроссу «МОТОДОМ 2012»
Чемпионат по эндуро-кроссу «МОТОДОМ 2012»
Чемпионат по эндуро-кроссу «МОТОДОМ 2012»
Чемпионат по эндуро-кроссу «МОТОДОМ 2012»
Чемпионат по эндуро-кроссу «МОТОДОМ 2012»
Чемпионат по эндуро-кроссу «МОТОДОМ 2012»

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.