Про це йшлося на III Форумі директорів закладів загальної середньої освіти Сумської області «Сучасна школа – простір інноваційних можливостей», який відбувся у приміщенні  Палацу культури «Хімік» ПАТ «Сумихімпром» 17 грудня 2019 року за ініціативи департаменту освіти і науки Сумськї обласної державної адміністрації. 

Форум став ефективним майданчиком для професійного спілкування керівників шкіл та відділів освіти з педагогами-новаторами з Інституту модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України. Інноваційним досвідом з учасниками Форуму поділились завідувачка відділу STEM-освіти цієї державної наукової установи Олена Патрикеєва та завідувачка сектору інноваційних форм і методів діяльності педагогічних працівників відділу STEM-освіти Ірина Василашко. Експерт громадської організації «Справжні зміни», молодший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України Юлія Безвершенко розповіла про роль науки у сучасній школі. Аналітик Аналітичного центру Асоціації міст України Людмила Мозгова ознайомила присутніх з державною політикою в освітянській галузі. 

Як працює STEM

До уваги учасників заходу на першому поверсі палацу було презентовано виставку комп’ютерного та мультимедійного обладнання для впровадження STEM-технологій. А експозиція на другому поверсі, де найкращі заклади освіти  області, які швидше за інших пішли шляхом інновацій, презентували перші практичні результати роботи STEM-лабораторій, наочно продемонструвала, навіщо потрібно оновлювати освіту. 

Різноманітні електронні пристрої та роботи, «розумна теплиця», «розумний будиночок», речі, створені за допомогою 3D-принтера, вироби з підручних матеріалів, виготовлені в рамках проєкту «Молодь за збереження довкілля», електронне піаніно з бананами та багато іншого цікавого та корисного - такі результати дає поєднання знань учнів із різних предметів під час роботи над суспільно важливими проєктами та дослідженнями. Саме так працює така інноваційна освітня технологія, як STEМ.

Англійська абревіатура STEM розшифровується як наука (science), технологія, інженерія, математика. «Але не забуваємо, про те що STEM ще виховує особистість, вчить будувати стратегію (С) діяльності, розкриває і підтримує таланти (Т), вчить керувати своїми емоціями (Е), дає мотивацію (М) до подальшої діяльності, – нагадує Олена Патрикеєва.

Головну роль у STEM-освіті відіграє практичне застосування знань: аби навчання було усвідомленим та цілеспрямованим, дитина вчиться реалізовувати знання на практиці. Як розповіла Ірина Василашко, учениця з Тернополя Тамара Ващило, будучи геніальною дитиною у програмуванні, створила рукавички, які перетворюють жестову мову на звуки – дуже важливий пристрій для спілкування людей з порушенням мови. І таких прикладів чимало. Досягнення сумських школярів теж вразили учасників та гостей Форуму.

– Ми побачили основу майбутнього будь-якої розвиненої країни, майбутнього з новими технологіями, з новим ставленням до науки, – відмітила заступниця голови Сумської обласної ради Тетяна Головко. – Пам’ятаю, коли три роки тому побачила першу STEM-лабораторію, я особисто не могла повірити, що таку лабораторію можна мати у кожній школі, і, можливо, не одну. Зараз я  побачила, як це працює, я розумію, що це правильний крок, що ми на правильному шляху. 

Тетяна Головко запевнила, що обласна рада й надалі сприятиме реформі освіти, щоб сумські діти мали належні умови для навчання і, отримавши якісну освіту, не їхали за кордон, а залишались і будували сучасну Україну.

Інноваціям немає альтернативи

Департамент освіти і науки Сумської облдержадміністрації приділяє пріоритетну увагу залученню до новітніх методів викладання якомога більше педагогів, щоб усі учні як міських, так і сільських шкіл мали сучасні умови та рівні можливості для навчання. За словами директора департаменту Вікторії Гробової, інноваційну тематику Форуму перш за все зумовили результати дослідження PISA (Programme for international student assessment – міжнародна програма Організації економічного співробітництва та розвитку; мета дослідження - порівняти досягнення у навчанні з математики, читацької компетенції і природничо-математичних дисциплін в різних країнах світу: вперше проводилося в Україні 2018 року). На жаль, Україна посіла місце нижче середини.

– Стався відрив профільної школи від загальноосвітньої. Ми показуємо дуже гарні результати на олімпіадах, міжнародних змаганнях з біології, хімії, математики… Але нам є над чим працювати і у звичайній сільській школі, і у звичайній міській школі, – пояснила Вікторія Гробова. – У Сумській області профільним навчанням охоплено 10 684 учні, із них сільської місцевості 1 531 учень. Рівні можливості втрачено. Результати ЗНО з року в рік відображають цей дисбаланс. 

Директор департаменту окреслила ще декілька тенденцій, які не можуть не викликати занепокоєння. У школах значно переважає кількість класів гуманітарного профілю. Діти втрачають зацікавленість у вивченні точних і природничих дисциплін, що зумовлює дисбаланс на ринку праці: гуманітарії не можуть знайти роботу, бо роботодавці шукають інженерів. Не випадково МОН України оголосило 2020 рік роком математики та STEM-освіти. Викладання точних дисциплін потребує особливої уваги.

– STEM-освіта може стати цікавим інструментом для того, аби «запалити» і керівника закладу, і вчителя, і учня. Коли учень бачить практичне застосування своїх знань, виникає мотивація до навчання, - вважає директор департаменту, закликаючи директорів шкіл впроваджувати інновації, відкривати профільні класи з математики, фізики, хімії. – Фахівці у вас є, головне – бажання. Думаю, після цього заходу буде і бажання! А створювати новітнє освітнє середовище ми цього року будемо однозначно. Розпорядженням Кабінету Міністрів України на Сумську область виділено більше 17 млн гривень для облаштування STEM-лабораторій, STEM- класів, природничо-математичних кабінетів. 

Чого, як і кого навчати

– Сьогодні в усьому світі відходять від товарної економіки і впроваджують цифрову. Для цього потрібні нові бізнеси. А розвиток цих бізнесів мають забезпечити професії майбутнього, - розповідає  Олена Патрикеєва. – Тобто учні, які сьогодні сидять за партами, працюватимуть за тими професійними напрямами, яких ще не існує. Тому на перший план виходять компетентності, які дадуть можливість навчатися протягом усього життя. У 2018 році оновлений перелік цих компетентностей був затверджений Радою ЄС. Нам треба зорганізувати освітній процес для формування цих компетентностей. З освітнього закладу повинна вийти людина, яка володіє практичними навичками-компетентностями, які спираються і на сучасні, і на фундаментальні знання; людина, у якої сформовано особистісні якості, тобто сформований характер; людина, у якої збережене протягом усіх навчальних років здоров’я; людина, яка вміє шукати, обробляти і працювати з інформацією. Розвиток технологій неминучий, і ми повинні допомогти дітям знайти місце у технологічному світі.

У різних країнах світу, проаналізувавши різноманітні моделі, дійшли висновку: саме STEM-технологиії - інтеграція навчальних предметів у навчальні теми, які вивчаються цілісно і дають цілісну уяву про світ, - можуть допомогти у формуванні таких компетентностей.

Не треба боятися

В Україні вже працюють близько 240 STEM-центрів і лабораторій. Олена Патрикеєва радить директорам шкіл вивчити потреби свого регіону, адаптувати для себе певну модель STEM-освіти і створити для неї відповідні педагогічні умови. Педагог-новаторка впевнена: у будь-якому закладі освіти можна створити локації, що забезпечать STEM-діяльність учнів: 

– Це може бути навчальний клас, рекреація. І  необов’язково обмежуватись стінами закладу освіти. Учні можуть долучитися до віртуального STEM-центру (навіть під час роботи в тестовому режимі у листопаді було 35 тис. відвідувань), де і учень зможе знайти для себе цікаву тему STEM-проєкту й отримати підтримку, і вчитель зможе обрати собі відповідний кейс для певної теми. Сьогодні вже створена наша, українська, парадигма STEM-освіти, і є зацікавленість інших країн у наших методах і методиках.

Представниці Інституту модернізації змісту освіти МОН радять своїм сумським колегам звертатись за методичною допомогою до відділу STEM-освіти: т. 044248-24-65, е-mail: stemosvita@gmail.com

Вони переконують не боятися інтеграції дисциплін – програма виконується, тільки в інший спосіб. У результаті діти зацікавлені, добре вивчили тему, оволодівши термінами а також  формулами, і є результат – не сухий урок, а цікавий проєкт.

– Саме у проєктній діяльності найкраще реалізуються STEM-підходи, - говорить Ірина Василашко. – Дитина може занурюватись у проєкт, наприклад, у понеділок - на математиці, у середу - на фізиці, а в п’ятницю - на інформатиці. Отже, STEM урок не про нові (додаткові) знання, а про реалізацію державного стандарту. Як він реалізується? Завдяки дизайну мислення, перебудовуючи різні частини уроку, аби вмотивувати дитину вивчити тему через актуальну проблему. 

Як зробити школу класною: рецепт від фізика-теоретика

Коли є наука в школі, школа є класною, вважають у департаменті освіти і науки. Тому на Форум сумських освітян запросили науковця, фізика-теоретика за фахом Юлію Безвершенко, яка переконана, що саме наука може дати дитині «точку цікавості»:

- Об’єктом дослідження може стати будь-що. Власне це те, що може стати ліками від браку інтересу до навчання, за рахунок підживлення якого ми можемо виграти в інших просто розважальних речей. Адже  людина від народження за своєю природою є дослідником. Дитина припиняє досліджувати у двох випадках: коли ми їй забороняємо це робити або коли створюємо з цього проблему, заформалізовану рутину, тобто робимо це нецікавим. 

Дітям буде цікаво, якщо буде цікаво вчителю. Треба інвестувати у вчителів. Важливо, аби вчитель відчував, що його інновації в школі будуть сприйняті. Інновація ніколи не дає 100-відсоткової гарантії позитивного результату. Це високоризикова штука. Більшість інновацій провалюється. Але варто пробувати, тоді є шанс щось знайти.

За словами Юлії Безвершенко, україномовного науково-популярного контенту, яким можна «зачепити» і дитину, і вчителя, не так багато, але він є: YouTube-канали «Цікава наука» і «Клятий раціоналіст», сайт «Моя наука», науково-популярний інтернет-журнал «Куншт», освітньо-науковий інтернет-журнал «Pulsar», сайт радіо «Новое время».

- Контент повинен бути цікавим і якісним, – наголошує науковець. – Хороші ідеї не лежать на поверхні. Складно - цікаво, складно - цікаво – на цьому побудована наука. 

До відома: освітній аналітик Асоціації міст України Людмила Мозгова повідомила сумським освітянам, що держава робить відповідні кроки для забезпечення STEM-освіти фінансовими ресурсами: при перерозподілі коштів на наступний рік 800 млн гривень з державного бюджету спрямовано саме на забезпечення шкільних STEM-лабораторій, але на умовах співфінансування з органами місцевого самоврядування.   

®