Кілька скульптур та близько десятка картин — в основному, пейзажі та квіткові натюрморти нині представлені в сумській галереї BureauArt. Більшість робіт митця – вдома, у приватних колекціях або в майстерні. Працювати там чоловік полюбляв наодинці, ділиться спогадами його дружина Ірина. Там створив і власний автопортрет. Вона говорить, що одна з картин найбільше відтворює внутрішній стан митця, пише Суспільне.

Суспільне Суми

"Такий, дещо зажурений, але і серйозність тут є. Він мені подобається, цей автопортрет. Як він хотів себе виразити, так він себе і зобразив. Він дуже любив свою країну, своє місто. Коли почалася війна, він сказав: я не можу сидіти. Всі йдуть — і я піду. Ми хвилювалися і чекали до останнього, що почуємо, що він живий, все гаразд. Він це зробив заради нас", — говорить пані Ірина.

 

Суспільне Суми

Він полюбляв працювати зі скульптурою більше, ніж із фарбами, додає Ірина. У Сумах його роботи можна побачити на вулиці Троїцькій – це меморіальний комплекс пам’яті жертв нацистів, кіт на даху тощо. У галереї BureauArt представили кілька макетів скульптур Руслана.

 

Фото: rama.com.ua

"Це образ, взятий з Серафіма Саровського. Я пам’ятаю, коли ми спілкувалися (з Русланом Мовчаном — ред.), людина дуже позитивна і скромна", — каже організатор заходу Антон Дубодєлов.

 

Суспільне Суми

Батько загиблого чоловіка згадує: Руслан був справжнім – художником, сином, чоловіком.

"Таких немає... і допоможе. Кажу: Руслане, час є батьку допомогти? Він: зараз, батьку! А іноді: ні, часу немає, давай через півдня або день. Такий він був. Ніколи не лаявся. Справжній художник", — говорить батько Микола Мовчан.

 

Руслан Мовчан. Фото: rama.com.ua

Окрім дружини та батьків, у Руслана залишились троє дітей. Старша донька навчається у Сумському коледжі мистецтв імені Д. С. Бортнянського – там, де викладав її батько.

"Я хочу теж займатися творчістю, і робити щось гарне. Щось, що мало б право називатися мистецтвом", — зазначила донька Руслана — Дарина Мовчан.

 

Суспільне Суми

У підрозділ територіальної оборони Руслан прийшов 24 лютого, згадує його бойовий побратим. Говорить: у перші дні вторгнення військ Росії на Сумщину, чоловіки боронили область пліч-о-пліч.

"Він буквально на пару годин раніше мене прийшов, в принципі, він мене туди втягнув. І 28-го ми розділилися, першого березня він загинув. Вони нарвалися на ворожу колону. В них не було можливості відступити. Зав’язався бій… Він і кілька його товаришів – загинули, декілька — поранені", — згадує Володимир.

Руслан Мовчан загинув у бою з російськими військовими біля села Низи Сумського району. Чоловіку було 40 років.