Друга республіка

Головною проблемою цієї країни була мож­ливість вибору. І відсутність контролю. Необхідність самому вирішувати свої про­блеми та самостійно приймати рішення пригнічу­вала населення, порушуючи його кармічні цикли та вганяючи в затяжну сезонну депресію. Особливе обурення й стійку відразу громадськості викли­кала свобода слова, оскільки сам факт існування подібної свободи недвозначно суперечив історико-ментальним підвалинам, на яких поставала національна ідентичність. Численні акції протесту та масовий опір, спрямований проти згаданої вище свободи, не мали успіху внаслідок недостатньої організованості подібних виступів та нечіткості сформульованих вимог, оскільки боротись із гро­мадянськими свободами, це те саме, що боротись із грипом у загальноосвітніх закладах — ти просто не знаєш, із кого починати.

Так чи інакше, необхідність приймати рішення негативно відбивалась на економічних показни­ках країни, докорінно руйнуючи аграрний сектор, підриваючи систему безкоштовної медицини та загрожуючи культурному розвитку і здоров'ю нації. Не останньою мірою відбувалось це тому, що рішення, прийняті населенням самостійно, були хріновими і за великим рахунком не спів­падали з бажаннями населення, що, знову ж таки, жодною мірою не заважало цьому самому насе­ленню подібні рішення приймати. Закладений у подібному механізмі народного волевиявлення антагонізм до кінця розхитував морально нестійке й історично неузгоджене прагнення суспільства до поєднання громадянських свобод та дешевих комунальних тарифів. Відповідальність за невда­ло прийняті рішення перекладалась населенням на плечі органів влади, які (органи влади) подібну відповідальність справедливо вважали частиною внутрішньої політики молодої держави.

Вистачало також проблем і в житлово-комуналь­ному секторі, де населення в основному потерпа­ло через відсутність гарячої води та сильної руки. І якщо проблема гарячої води так і залишилась неви-рішеною, то народне прагнення отримати сильну руку викликало неабиякий інтерес із боку полі­тиків, аналітиків та алкоголіків. Сильна рука мала перебрати на себе функції жеків, дільничних лікарів та операторів кабельного телебачення. Сильна рука мала нарешті підняти на належний рівень систему безкоштовної медицини, культурний розвиток та здоров'я нації, саме вона мала знизити рівень алко­голізму та наркоманії і прибрати з телеекранів усю ту моральну педерастію, яку так ненавиділо і до якої так звикло населення. Оскільки знизити рівень сво­го алкоголізму та наркоманії власноруч видавалось неможливим, потреба сильної руки народними масами була об'єктивно усвідомленою. Проблеми становлення нової суспільної іден­тичності зумовлені були також багатющою істо­ричною спадщиною, котра виповнювала колек­тивне підсвідоме населення, ніби кам'яне вугілля підземні території. Ускладнювало ситуацію й напо­легливе намагання частини населення привести історичне минуле до певного знаменника, в ос­новному за рахунок іншої частини населення. Загалом, як виявилось, присутність багатющої історичної пам'яті є штукою доволі обтяжливою та суперечливою — багатюща історична спадщина позбавляє тебе запобіжників, легко перетворюючи на адепта доволі сумнівних ідеологем, пов'язаних здебільшого з репресіями та погромами. Зрештою, як інакше — якщо ти працюєш на історію, в тебе скоріше за все будуть проблеми з отриманням нор­мальної пенсії.

.. .Ми всі згадували її з ностальгією та ніжністю. Потім, пізніше, коли все змінилось, і вже про жо­ден вибір не йшлося, нами неодноразово згадува­лись ті солодкі буремні роки розвитку республіки, з усією її дивакуватістю й наївністю, з усіма її пара­доксами й маразмами, з усією її жагою до свободи й халяви. Велике становлення історичних конс­трукцій навколо тебе, нечутне зміщення історич­них ландшафтів та геополітичних концептів — усе це раптом починаєш цінувати, усвідомивши мину­щість і плинність соціокультурних нагромаджень, за котрими ніяк не можеш розгледіти золоті вер­хівки хмарочосів у наших натруджених мегаполі-сах. Живи у віках, Республіко, навіть попри те, що ти не виправдала багато надій та безліч ілюзій, твої поети оспівуватимуть тебе в гімнах і маршах, витворюватимуть твій легкий обрис на сторінках майбутніх хрестоматій, виписуватимуть твоє ім'я на гарячих прапорах майбутнього. Світи згори яскравою зіркою неспокою, пробуджуй нових бор­ців, здатних підхопити ідеологічну зброю з натом-лених рук батьків та старших братів. Ми доведемо справу до кінця, узгодивши суспільні суперечності й виправивши історичні неузгодженості, за нами не стане, це вже точно.

Головне — розібратись із комунальними тарифами.