Интересное от Местного.

Спешу поделиться интересным и актуальным

ОБРАЩЕНИЕ ОДЕССИТКИ К ПУТИНУ

"Вы там у себя аж вспотели от рассказов, шо у нас тут сплошные фашисты, захватившие в плен братский украинский народ. За украинский народ Циля скажет, но мало. Разве может Циля знать за весь народ!?

На счёт фашистов вы таки правы.
Их мы здесь давно не видели, пока вас не появилось. Особенно после возвращения Крыма в родную гавань.

Какие-то шлемазлы, которым вы нагрели уши своей пропагандой об великой России, взяли моду каждую неделю взрывать теракты!
Если в Одессе они пока взрывают только дома, то в Харькове уже давно живых людей. И Циля имеет думать - кто они вместе с вами после этого, если не сволочь? Или!
Циля не может сказать за Харьков, но в Одессе таки точно – после каждого такого взрыва количество фашистов растёт просто как на дрожжах. "

 

Mjestu Seater

В Сумах СБУ задержала пропагандистску «русского мира»

Пропагандистску «русского мира», которая активно распространяла в социальной сети российского происхождения антиукраинские материалы и призвала к созданию т.н. «Сумской народной республики», задержала в Сумах Служба безопасности Украины, сообщает Пресс-группа УСБУ.

Неработающая жительница областного центра летом этого года приняла предложение представителей террористической организации «ДНР / ЛНР» за деньги распространять материалы, которые дискредитируют государственную власть Украины, популяризируют идеи сепаратизма, а также призывают к активным действиям по присоединению Сумщины к т.н. «Новороссии».

Открыто уголовное производство по ч. 1 ст. 110 (посягательство на территориальную целостность и неприкосновенность Украины) Уголовного кодекса Украины.

Продолжаются следственные действия.

Mjestu Seater

Что можно купить на пенсию «ДНР» и пенсию «хунты»

Фашик Донецкий, блогер

Ватка часто любит орать, мол на неоккупированых территориях все, су*а, плохо, печально и еще хуже, чем там, где нету прав человека, то есть на оккупированых рф территориях. Что, впрочем, не мешает ватке ездить к Хунте за колбасой, пенсиями и вкусняшками, которые на оккупированых рф территориях стОят даже не много, а дохуа.
Я сейчас с помощью обычного калькулятора сделаю с ватными пропагандистами то, что делают обычно с насравшим котенком. Поехали.
Пенсия. Хунта дает минимальную пенсию в 1130 грн, на оккупированых территориях пенсия — 2087 фублей.
Переведем это все в доллары: 2087 фублей поделим на 65 и 1130 грн поделим на 25,6 соответственно. Калькулятор показывает удивительные су*а цифры — 44 доллара платит Хунта и 32 бакса платит оккупант. Докажите, пожалуйста, математически, что 44 бакса меньше 32.
Ладно, может цена денег на оккупированых территориях больше. Давайте проверим, это тоже не сложно. Опять берем в руки калькулятор, опять берем насравшего котенка за шкирку и начинаем:

На 2087 фублей можно купить:
Мясо, корейка- 300 руб/кг или 6,5 кг на минимальную пенсию.
Муку — 42 фублей за кг или 49 кг на минимальную пенсию.
Сало — 200 фублев /кг или 10,5 кг на минимальную пенсию.
Лук — 15 фублев/ кг или 139 кг на одну минимальную пенсию .
Сахар — 45 фублей /кг или 46 кг на одну минимальную пенсию.
Соль — 12 фублей/кг или 174 кг на одну минимальную пенсию.
Картошка — 18 фублей/кг или 116 кг на одну минимальную пенсию.
Помидор- 90 фублей кг или 23 кг на одну минимальную пенсию.
Огурцы — 90 фублей/ кг или 23 кг на одну минимальную пенсию.
Куриное филе — 180 фублей/кг или 11,5 кг на одну минимальную пенсию.
Морковка — 15 фублей /кг или 139 кг на одну минимальную пенсию.
Говядина- 350 фублей /кг или 7 кг на одну минимальную пенсию.
Бананы- 75 фублей/кг или 28 кг на минималку.
Гречка — 70 фублей кг или 30 кг на одну минимальную пенсию.
Рис — минимум 45 фублей/кг или 46 кг на одну минимальную пенсию.
Апельсины — 90 фублей или 23 кг на минималку.
Молоко -43 фубля /литр или 46 литров на одну минимальную пенсию.
Мандарины- 90 фублей /кг или 23 кг на одну минимальную пенсию.
Шампиньоны- 180 фублей/кг или 12 кг на одну минимальную пенсию.
Сыр- 380 фублей/кг или 5,5 кг на одну минимальную пенсию.

На неоккупированых рф территориях вышеназваные продукты будут стоить приблизительно так:
Телятина — 105 грн/кг или 10,5 кг на минимальную пенсию.
Шампиньоны- 40грн/кг или 28 кг на минимальную пенсию.
Мандарины- 48 грн/кг или 23,5 кг на минимальную пенсию.
Апельсины- 35 грн/кг максимум или 32 кг на минимальную пенсию.
Сыр-140грн/кг или 8 кг на минимальную пенсию .
Морковка — 5 грн максимум или 226 кг на минимальную пенсию .
Лук — 4 грн/кг . Берем шайтан машину и считаем : 1130/4 =282,   5 кг. Давайте не жадничать, посчитаем цену лука как 6 грн/кг: 1130/6 = 188 кг лука можно купить на одну пенсию от Хунты .
Куриное филе — в пределах 60 грн/кг или 19 кг на одну минимальную пенсию .
Огурцы тепличные — в пределах 35 грн /кг или 32 кг на одну минимальную пенсию.
Помидоры — в пределах 30 грн/кг или 37 кг на одну минимальную пенсию.
Картошка — средняя цена 5 грн/кг или 226 кг на одну минимальную пенсию .
Мука,высший сорт — максимум 12грн/кг или 94 кг на одну минимальную пенсию.
Соль — максимум 5 грн/кг или 226 кг на одну минимальную пенсию .
Сахар — максимальная цена 17 грн за кг. То есть 0, 65 бакса . То есть: на минимальную пенсию можно купить 1130/17= 66 кг.
Сало — максимум 50грн/кг или 22,5 кг на минимальную пенсию.
Гречка- в пределах 35 грн/кг или же 1,3 доллара. Или же 1130/35=32 кг на минимальную пенсию .
Бананы — аж 26грн/кг или 43,5 кг на минимальную пенсию.
Рис — средняя цена 30 грн/кг . То есть: на минимальную пенсию можно купить 1130/30= 37,5 кг .
Мясо, корейка — 65,75 грн. Это или 2,5 доллара, или 17 кг мяса на минимальную пенсию в 1130 грн . Ладно, посчитаем как 80 грн/кг. Получается : 3 доллара за кг или 14,6 кг на одну минимальную пенсию .
Говядина- аж 110 грн кг или 10 кг на минимальную пенсию.

    Цены были посчитаны не на примере дискаунтера атб, а взяты средние по Украине .

Теперь берем ватных котят и начинаем мокать мордами в дерьмо, ведь на пенсию от Хунты можно купить больше:

Шампиньонов в 2,5 раза — 28 кг против 12 кг ;
Говядины — на 35% больше, 10,5 кг против 7 кг в пользу Хунты;
Мяса корейки — в 2 раза больше , 7 кг и 14 кг соответственно.
Куриное филе — и тут Хунта делает оккупанта : 11,5 к и 19 кг соответственно.
Огурцов можно купить на 30% больше: 32 против 23 кг на одну пенсию в пользу фошиздов.
Помидоров можно купить больше на 50% : 23 кг против 37 кг в пользу Хунты ;
сала тоже не наешься на минималку на оккупированых рф территориях : 10,5 кг против 22,5 кг на одну минимальную пенсию.
Сахар — 66 кг против 45 кг на одну минималку . Ватные котята,которые читают этот текст — в лютом шоке.
Лук репчатый — 282 кг против 139 кг в пользу Хунты . Хунта, остановись,что ты делаешь ))
Морковка — 139 кг против 226 кг в пользу фошиздов .
Соль- 226 кг против 176 кг . И тут Хунта делает оккупанта.
Картошка-226 кг и 116 кг на одну минималку . Докажите математически, почему 116 кг больше 226.
Сыра тоже не наешься в оккупации :8 кг и 5, п кг на одну минималку соответственно.
Мандарины : 23,5 кг против 23 кг. Почти одинаково,спору нет. Котятам можно отдышаться.
Мука- 50кг против 90кг в пользу поедателей снегирей .
Рис — 46 кг против 37 на одну минималку кг в пользу оккупанта. Только есть одно но: большинство риса имеют происхождение рф. Заметьте, какой, су*а хитрый план: чтобы поднять нормально бабла, нужно всего лишь заминировать поля на территории Украины и продавать туда сельхозпродукцию. Чувствуете запах духовности?
Бананы : 43,5 и 28 кг на минимальную пенсию в пользу Хунты. или просто больше на 60% .
Апельсины- 23 кг против 32 кг в пользу Хунты .

Итого: несмотря на отсутствие бендеровцев и на то, что никто уже никого не кормит, на пожрать — на оккупированых территориях ватным пенсионерам не хватает один хер. И едут к Хунте ватные пенсионеры потому, что дешевле и качественнее товары, ведь русским духом и минимальной пенсией сыт не будешь. Тем, кто сейчас откроет пасть по поводу, су*а высокой коммуналки, отвечу просто: коммуналка в Сомали и Абхазии тоже низкая, но о правах человека там тупо не слышали.

    Рекомендую петухам из зажопинсков сибири переехать на пмж в сомали и рассказать о прелестях жизни при низкой коммуналке .

У меня все. Чем будете крыть, ватаны?

Mjestu Seater

Неудачно сел: на российском авианосце утопили истребитель Су-33

Вооруженные силы РФ потеряли второй за месяц истребитель на единственном в стране авианосце Адмирал Кузнецов. Су-33 потерпел аварию 3 декабря в Средиземном море во время посадки на палубу. Об этом со ссылкой на заявление Минобороны РФ сообщает служба Би-би-си.

Как уточнили в ведомстве государства-агрессора, причиной крушения стал обрыв троса - самолет выкатился за пределы палубы. Летчик катапультировался.

"Пилот катапультировался и силами поисково-спасательной службы был сразу доставлен на борт. Здоровью летчика ничего не угрожает", - сообщили в Москве.

Таким образом, после этой аварии на вооружении российских ВВС остается 16 самолетов Су-33.

Аналогичный инцидент произошел на "Кузнецове" 5 сентября 2015 года - также при посадке порвался тормозной трос, самолет упал с палубы в море.

14 ноября 2016 года стало известно об аварии истребителя МиГ-29 при заходе на посадку за несколько километров до Адмирала Кузнецова, летчик катапультировался. Российский авианосец в составе ударной группы отправился к берегам Сирии 15 октября

Mjestu Seater

Українському «Щедрику» виповнюється 100 років. Підбірка популярних каверів (відео)

У 2016 році всесвітньо відомій музичній композиції українського композитора Миколи Леонтовича виповнюється 100 років. Із цієї нагоди пропонуємо 10 цікавих переспівів легендарного «Щедрика».

 

У проміжку між 1901 і 1921 роками Леонтович створив п’ять інтерпретацій «Щедрика». Проте тільки версія, створена в 1916 році, його влаштувала і він дозволив її виконати. Уперше композицію виконав хор Київського університету 1916 року, коли композитор працював у Києві, де керував хоровими колективами, викладав у Музично-драматичній школі (згодом — інституті його імені), працював у музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр.

Виконання твору принесло великий успіх. Ім’я Леонтовича стало відомим у музичних колах і серед широкої публіки.  5 жовтня 1921 року «Щедрик» був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку, а вже в 1936 створили її американську версію – «Carol of the Bells», написану американцем українського походження Пітером Вільховським. «Carol of the Bells» стала неймовірно популярною різдвяною піснею у всьому світі.

 

Інструментально

Гурт «B&B project» створив свою сучасну версію цієї різдвяної мелодії, яка звучить у виконанні баяна та бандури.

Скрипково

Ірландська група у складі квартету вокалісток і однієї скрипальки двічі записувала Щедрик – в 2006 і 2008 році. На відео нижче інструментальна версія зі скрипковим соло.

Грандіозно

Кілька років тому Мормонський хор скинії зі штату Юта (колектив з 170-річною історією, лауреат Греммі) приклався до Щедрику по-своєму. Хор із 360 осіб, дзвіночки, просвітлені обличчя.

Вокально

Тіна Кароль Разом із знаним дитячим хором у проекті «Різдвяна історія» виконала легендарний «Щедрик» на початку 2016-го. Номер на композицію був знятий в унікальних інтер’єрах на тлі стародавніх фресок і м озаїк Софійського собору.

Віолончельно

The Piano Guys – американський тандем піаніста і віолончеліста. У грудні 2011 року на першому плані опинився струнний інструмент Стівена Шарпа Нельсона. Саме він зіграв знамениту мелодію так пристрасно, що відео з його виконанням зібрало близько 14 млн. переглядів.

Містично

Зовсім недавно із нагоди 100-річчя «Щедрика» свою версію композиції запропонувалв гурт «Воплі Відоплясова».

Акапельно

У 2012 році вокальний квінтет Pentatonix зі штату Техас переспівав популярну мелодію, розклавши її на голоси.

Фортепіанно

Британський піаніст і органіст Девід Хікен у 2013-му для різдвяного альбому Carols of Christmas записав свою кавер-версію. А потім ще й зняв кліп на тлі гавайських пейзажів з мрійливою героїнею в червоному платті. Віртуозна і дуже вільна варіація.

Роково

Свою версію «Щедрика» у 2011 році запропонував мукачівський гурт «Рокаш».

Трепетно

Відома співачка Кеті Мелуа разом із грузинським жіночим хором Горі виконали «Щедрика» Леонтовича в ефірі каналу ВВС.

Mjestu Seater

Що таке Переяславська угода, і чому вона проіснувала лише 2,5 роки.

Московія, яка неодноразово зазнавала поразок від Польщі (у 1569-81, 1604-1618, 1632–1634 рр.), боялася втручатися в конфлікт після 1648 р. Москва була зацікавлена у взаємному виснаженні України й Польщі.

Однак, поразки Польщі та загроза, що Xмельницький увійде в союз із Туреччиною або Швецією, заохотили Москву до нових переговорів з гетьманом, які закінчилися укладенням у січні 1654 р. Переяславської угоди.

Україна вступала у воєнний союз з Московією, яка зобов‘язалася воювати проти Польщі. Козаки своєю чергою пообіцяли військову допомогу для повернення Москві Смоленська та походів у Білорусь.
За угодою існували два обмеження – хоча податки в Україні збиралися українськими чиновниками, частина їх повинна була відходити Москві. Крім того, Україна зобов’язалася не вести переговорів з Туреччиною і Польщею. Хоча оригінал договору 1654 р. «пропав» у московських архівах, із заяв і листування тогочасних керівників добре видно, що Україна цілком зберігала свій суверенітет.

Українське духовенство і воєначальники відмовлялися присягати московському царю, бо знали про рабське безправ‘я московитів і дику жорстокість, що панувала в Московії. У Московії в 15-17 ст. батько мав законне право продавти своїх дітей у рабство. Тільки продавши їх тричі, коли діти щораз викуповувалися, батько втрачав право продавати їх знову. Натомість, в Україні кріпацтво навіть за найтяжчих часів польської влади лише встановлювало повинності перед паном, і не передбачало продажу власне людей.

Відмовилися присягати цареві Брацлавський, Кропив’янський, Полтавський, Уманський козацький полки, низка українських міст, відомі воєначальники Іван Богун та Іван Сірко.

Полковник Богун попереджав: «У Московщині панує найогидніше рабство. Там немає і бути не може нічого власного, бо все є власністю царя. Московські бояри титулують себе «рабами царськими». Увесь народ московський є рабом. У Московії продають людей на базарі, як у нас худобу. Приєднатися до такого народу – це гірше, як скочити живим у вогонь».

Проте, виконуючи свої договірні зобов’язання, українська армія повела наступ на Білорусь і зайняла Смоленськ. На половині сучасної території Білорусі встановилося гетьманське управління, були утворені козацькі полки за зразками українських.

Вюючи за московитів, українці не отримали від належної допомоги. Поділлі українські замки й містечка відчайдушно відбивалися від поляків. Дружина козацького сотника Мар’ян Зависна, щоб не потрапити в полон, висадила в повітря пороховий погріб подільсього замку Буші, убивши нападників, і загинула сама.
Лише за два з половиною роки після укладення Переяславської угоди Моcква її віроломно порушила. Польща пообіцяла московському цареві обрати його на королівський престол. У жовтні 1656 р. московський уряд уклав з Польщею Віленське перемир’я.

Тоді ж, ігноруючи протести Москви, Xмельницький вступив у коаліцію зі Швецією (яка в цей час воювала з Московією), а також із Семиграддям і Бранденбургом. Хмельницький схилявся до союзу зі Швецією, оскільки ця далека країна не претендувала на українські землі.

Mjestu Seater

В России завели дело за унижение «ватников»

Использование популярного на постсоветском пространстве слова «ватник» для обозначения отдельных жителей Российской Федерации может обойтись 19-летнему жителю Саратова Александру Гозенко тюремным заключением на срок до 5 лет. «Ватники» оказались чересчур обидчивыми, и написали в отношении него заявление в прокуратуру. Там, недолго думая, завели на саратовчанина уголовное дело по части 1 статьи 282 УК РФ — «Возбуждение ненависти или вражды, а равно унижение человеческого достоинства», передает УКРОП со ссылкой на by24.org

В настоящее время расследование уголовного дела в отношении Александра Гозенко уже завершено. Оно передано для рассмотрения по существу в суд Октябрьского района города Саратова.

— Согласно материалам дела, 13 и 14 ноября 2015 года гражданин Гозенко, находясь у себя дома и используя персональный компьютер, опубликовал четыре комментария в социальной сети «ВКонтакте», — рассказали журналистам в прокуратуре Октябрьского района города Саратова. — Экспертное исследование обнаружило в этих фразах психологические признаки побуждения к действиям насильственного характера в отношении группы лиц определенной национальной принадлежности. В частности, речь идет, например, о комментарии «Предлагаю устроить холокост ваты».

Кроме того, считает сторона обвинения, есть вопросы в рамках закона и к еще одному комментарию Александра Гозенко, обращенному в адрес другого пользователя «ВКонтакте». В частности, обвиняемый написал: «А ты ватник и кацап. Как по-другому быдло назовешь?» Это, по мнению правоохранителей, является оскорблением по национальному признаку.

В то же время саратовские правозащитники категорически не согласны с выводами следствия, настаивая на том, что «определение «ватники», распространяемое на социальную группу «русские», является нечетким, и поэтому должно быть исключено из квалификации экстремистских статей«. Правда, если суд все же согласится с обвинением, он создаст этим довольно интересный юридический прецедент: «русские» будут признаны «ватниками» уже совершенно официально.

Mjestu Seater

Як лаялись наші прадіди Запорозькі козаки, селяни та шляхта

Національне самоусвідомлення українців зростає. Це помітно – у Києві українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, перейшло на українську. І зіткнулося з виразними труднощами. Адже творчий процес немислимий без смачного матюка. Оте саме бля та інші відшліфовані щоденним ужитком перли так стимулюють інтелектуальну діяльність! А тут раптом виявляється, що матюки – явище “істінно рускоє”. Як же бути свідомому патріотові?

Наш народ, слава Богу, має доробок І в цій царині. Хоч і не такий значний, як у братів, але дещо є.

Система української лайки грунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська.

Кацапські матюки – сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто збочений, органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні характеристики.

Матюки українські – копроректального типу, вони пов’язані з актом дефекації, з ефекторним органом та продуктом цього акту. Цим українська лайка близька до лайки європейської. Порівняйте: французьке merde, німецьке Scheisse, Dreck, Lecken Sie mir Arsch, польське gowno. Принагідно зауважимо, що термін копроректальний не є цілковито адекватним, бо образотворчою функцією народ наділяє не rectum як такий, І не anus, а сраку в широкому розумінні цього слова, насамперед обидва Musculus gluteus maximus. На доказ цього твердження можна навести той факт, що демонстрування оголених сідничних м’язів традиційно є найефективнішим ендшпільним ходом у міжсусідському конфлікті “за межу” чи “за курку”.

Одначе перейдемо від сухих дефініцій до зеленого дерева практичних настанов.

Отож, якщо вам треба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживайте слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздун. Іноді, для означення молодших за вас осіб, вживається позасистемне слово сцикун (сцикуха).
Для відтінення чиєїсь неправоти, як аргумент у суперечці, побажання тощо, вживаються фразеологізми: насеру його матері!, насеру твоїй матері (увага: твоїй вимовляється через два т), поцілуй мене в сраку!, поцілуй собаку в сраку!, йди ти в сраку!, щоб ти всрався!

Матеріальні збитки підсумовуються виразом собаці під хвіст.

Коли хтось перебирає харчами, йому можна дати пораду: то гімно з’їж!

Московські матюки дають можливість пунктуації усного мовлення (бля замість коми, тощо). Українська лайка, на превеликий жаль, позбавлена цієї чудової властивості. Можливе тільки позначення абзаців і знаків оклику виразом насеру його матері та редукованими формами даного фразеологізму насеру матері і серу-матері (вимовляється як одне слово). Проте застерігаємо – будьте обережні, вживаючи цей вираз, бо існує на нього нещадний контраргумент у вигляді фрази насери собі в голови, щоб м’якіше спать було!

Якщо ж на заваді вашому самовираженню через здорову українську лайку стоять якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (по пиці дадуть) характеру, то вживайте індеферентні вирази матері його ковінька, трясця його матері, сто копанок чортів тобі в печінку абощо. Можливе використання евфемізмів типу к чорту, к бісу, під три чорти, галицизмів холєра, шляг трафив.

Любі друзі! Оволодівайте лексичним та стилістичним багатством української лайки, несіть її в маси, пропагуйте її повсюдне вживання, широко користуйтесь нею в побуті! Пам’ятайте – ніщо так не знімає стресів, як широкий матюк, ніщо так не допомагає розкрити глибини вашої душі, як здорова лайка!

Хай тремтять наші вороги! Щоб вони повсирались! Щоб вони виздихали!

Лайливі вирази:

А добра б тобі не було…

А щоб в тебе пір’я в роті поросло…

Трясця твоїй матері…(трясця — це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод)

Ти нечиста сило…

А щоб швидкою Настею тут тебе зносило…

А щоби нижче пояса зціпило за пупа…

А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа…

А щоб тобі чорне було…

А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…

А щоб твоєю мордою просо молотили…

А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…

А щоби твоя срака по шву розійшлася…

А щоб ти щастя не знав…

А щоб ти луснув…

А щоб тобі заціпило…

А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив)

А щоб тобі заклало…

А щоб ти не діждав…

А щоб ти всрався, як маленький був…

А щоб вам пусто було…

А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)…

А щоб тебе грім побив…

А щоб тебе злидні обсіли…

А щоб йому голова облізла…

А щоб тебе Морана побила…

А бодай тебе чорти вхопили…

А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка)

А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка)

А щоб ти падло дристало та й дристало…

А шоб тобі булька з носа вискочила…

А щоб тебе муха вбрикнула…

А шоб тебе колька сколола…

А щоб тобі курка на ногу наступила…

А щоб вас лиха біда стороною обходила…(вживається і як лайка)

А щоб тобі рачки лазити…

А щоб ви згинули…

А щоб ти скис!

А щоб ти сказився!…

Дурний як ціп…

Стара кляча…

Срав пес їхній матері…

Най ті качка копне!…

Всрався тай криво!…

Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!…

Дідька лисого тобі дам…

Сто чортів в печінку…

Іди до бісової матері…

Бісовий син…

Вражий син…

Вражі діти…

Бісова ковінька…

Дурний тебе піп хрестив (Про «нерозумну людину»)…

Матері твоїй ковінька…

Матері твоїй хиря…

Дам по макітрі…

Відвідаєш макогона…

Бісова душа…

Арештанська душа…

Підла душа…

Підлої матері син…

Підлого стерва робота…

Підлого сина (дочки) робота…

Най би тебе пранці з’їли…

Хай вам грець…

Ти, гімно нероздушене!

Просто вирази:

(тут будемо наводити цікаві, на наш погляд, вирази):

A, cобача кров!

Дідька лисого…

Дідько б його взяв (вхопив)!

Де його чорти понесли? (вживаеться, як хтось кудись пішов, або десь забарився)

Пан хоче мати чудову гаму кольорів на обличчі?

Зацідить в зуби…

За патли та в пику (потилицю)…

Діждався сраної немочі…

Морда — хоч пацюків бий…

Морда — що й возом не об’їдеш…

Стули пйльку… (теж саме, що й «закрий рота»)

Тю (тьху), на тебе!

Чого балухи вилупив? (те саме, що й «чого дивишся?»)

Чого шкіришся? (те саме, що й «чого смієшся?»)

Одною сракою на два базари…(те саме, що й «сидіти на двох стільцях?»)

Срали-мазали…(те саме. що й «зробити щось абияк»)

Тиць моя радість…

Слова:

бздун (бздюха)

бевзень (лайл. Вайло, йолоп, бовдур)

бешкетник (Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. // Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує)

біс (Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. 2. Уживається як лайка. ** Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні! де там! До біса: а) (у сполуч. зі сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри; б) (чого) багато, безліч. На [якого] біса — нащо, для чого. Один біс — однаково, все одно. У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. д е, коли, куди, як. Що за біс? — уживається для вираження здивування. Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому)

блазень (1. застаріле — Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. 2. Комедійний персонаж у старовинних виставах. 3. переносне, зневажливе — Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. 4. лайл. Дурень, телепень. 5. діал. Молокосос, малюк.)

бовдур (1. Димар (у хаті, на хаті). 2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. 3. лайл. Про грубу, нерозумну людину)

бусурман (Про людину іншої віри (перев. про магометанина). 2. Уживається як лайливе слово.)

вайло (розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій)

вилупок (зневажливо 1. Про дитину. 2. Про людину з негативними рисами)

виродок (1. Зовнішньо потворна людина. 2. Людина, що втратила кращі якості; недолюдок. // лайл.)

вишкребок (розм. 1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі. 2. перен., жарт. Про останню дитину в сім’ї. // лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину)

відлупцювати (Сильно побити когось)

волоцюга (зневажл. 1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. // Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. // жарт. Про того, хто певний час був відсутній дома. 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь.)

гамселити (Сильно бити кого-небудь, з силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь)

гаспид (Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс. // Уживається як лайливе слово. ** До гаспида — дуже багато.)

гидота (Те, що викликає огиду. // Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2. перен. Про підлу, мерзенну людину; погань.)

глузувати (Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось.)

дідько (Те саме, що біс 2. Уживається як лайливе слово. ** Дідько знає — важко сказати, невідомо, не знати. Дідька лисого — нізащо, ніколи. На якого дідька? — навіщо? для чого? Якого дідька? — чого? чому?)

дурепа (зневажливо. Розумово обмежена, тупа жінка. Уживається як лайливе слово)

дурбелик

дупа (галицизм. Сідниця)

занедбаний (Який має ознаки занепаду, недогляду, байдужого ставлення з боку когось. // Неохайний, занехаяний (про вигляд і т. ін.)

запроданець (Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою)

збоченець

злидень (злидар) (1.Людина, яка живе в злиднях, нестатках; бідняк // 2.Уживається як лайливе слово)

злодій (1. Той, хто вчиняє злодійство. // Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2. Зрадник, злочинець.)

знайдибiда

йолоп (Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. ** Йолоп царя небесного — бовдур, телепень.)

карколомний (1. Через якого можна зламати карк, шию; дуже небезпечний. 2. перен. Важкий, складний для виконання, для розв’язання. // Ризикований. 3. перен. Те саме, що надзвичайний)

кепсько (1. Те саме, що погано. ** Кепські жарти з ким — чим — погані, небезпечні жарти. 2. Поганенький.)

кумедний (Смішний, забавний. // Те саме, що дивовижний)

курва (вульг., лайл. Повія, шлюха)

лайдак (1. Вбога бездомна людина. 2. Уживається як лайливе слово.)

лайно (Кал, послід, гній. 2. Вживається як лайливе слово, напр. «Лайно собаче»)

лиходій (Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо)

лихвар (Той, хто позичає гроші за великий процент.)

лярва (зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва)

мерзотник (Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. // Уживається як лайливе слово.)

набрід (зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.)

навіжений (1. Психічно хворий; божевільний, божевільна. // Уживається як лайливе слово. 2. Неврівноважений, нестриманий. 3. Позбавлений розумного змісту. 4. перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін.)

наволоч (зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. 2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.)

нацицюрник (аналог бюстгальтера)

нахаба (Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших.)

нездара (Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. // Неповоротка, незграбна людина. // Уживається як лайливе слово.)

незґраба (розм. 1. Незґрабна людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку.)

недолугий (1. Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). 2. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін. 3. Слабкий щодо сили свого впливу. // Слабкий у художньому і змістовому аспектах. 4. Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін.)

недотепа (1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.)

непотріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна людина)

одоробло, одоробала (розм. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. зневажл. Незграбна людина.)

падлюка (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)

підлюка (-и, ж. і ч., лайл. Підла людина.)

плюгавий (Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). // перен. Огидний, мерзенний, підлий.)

погань (1. Покидьки. 2. розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін. 3. розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4. перен., розм. Що-небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. // Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство)

покидьок (1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2. перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова.)

потвора (1. Страхітлива фантастична істота; страховище. // Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. // Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо. 2. перен. Про люту, жорстоку і т. ін. людину, що втратила кращі моральні якості; недолюдок.)

пранцюватий (хворий на пранці(сифіліс). // Уживається як лайливе слово)

пришелепкуватий (Нетямущий, безтолковий.)

скажений (1. Хворий на сказ; який сказився. Який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. // Який виражає несамовитість, шаленство. // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. // Баский, гарячий (про коня). 3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін.). // Дуже швидкий. // Рвучкий (про вітер). // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). // З великими морозами; лютий (про зиму). // Бурхливий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. // Неймовірний, дивовижний. ** Мов скажений: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.)

срака (вульг. зад, сідниці)

стерво (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Підла, негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)

схиблений

телепень (розм. 1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. 2. рідко. Серце дзвона.)

тюхтій (розм. Про вайлувату, неповоротку людину)

хвойда (зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура.// Уживається як лайливе слово)

шелепа (зневажл. Те саме, що недотепа)

шибеник (Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. // лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник. 2. розм. Те саме, що бешкетник.)

шльондра (1. зневажл. Неохайна жінка. 2. вульг., лайл. Повія, шлюха)

шляк (-у, ч., зах. Удар, інсульт. ** Шляк би (аби) трафив кого, зах. — уживається як лайка, що виражає лихе побажання комусь.)

шмаркатий, шмаркач (1. Такий, у якого тече слиз із носа; зі шмарклями під носом. 2. перен., зневажл. Малолітній або дуже молодий, недосвідчений, невмілий. // Уживається як лайливе слово.)

Mjestu Seater

Конотоп: перше фронтальне дослідження про вояків Армії УНР

У київській книгарні «Є» презентували науково-популярну монографію «Від Конотопа до Аризони: невигадані історії вояків Армії УНР». Автор – історик, працівник УІНП Павло Подобєд. В десятках архівних установ, а передусім у відкритих фондах галузевого архіву СБУ, він зібрав 158 біографій учасників національно-визвольних змагань. І то лише з одного повіту Чернігівської губернії УНР – Конотопського.

konotop_unr

Ретельно зібрана інформація дає змогу по-новому подивитися на феномен Армії УНР та Війська Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського – у долях вояків цих формацій з Конотопського повіту як у кришталику відображена соціальна та національна база модерної української державності. І, що важливо, у регіоні, критично близькому до меж сучасної країни-агресора – Російської Федерації.

Автор наполягає: повний список вояків Армії УНР, Війська Гетьмана Скоропадського та повстанських загонів із одного лише Конотопського повіту сягнув би тисячі осіб. Але всіх відшукати важко, а подекуди й неможливо. Потрібні нові фронтальні дослідження архівів, періодичних видань. Даватимуть результати навіть опитування нащадків Армії УНР, хоч більшість із них досі не відає – ким же були їхні дідусі й батьки в українському війську? Куди поділися після арештів?

Таким сюрпризом стала книжка Павла Подобєда для родини хорунжого Армії УНР Василя Луцика. Син героя – Віталій Васильович Луцик, мешканець села Голінка Бахмацького району – так і помер, не дізнавшись куди подівся батько, якого арештували хлопці з НКВД СССР 1940 року. Про службу в Армії УНР та офіцерське звання діда Василя не здогадувалася і його онучка, яка тепер живе у Котельві Полтавської області. У книжці «Від Конотопа до Аризони» вона зможе побачити фотографію діда, дізнатися про його бойовий шлях.

podobed

Загалом, близько 40 населених пунктів сучасного Бахмацького, Конотопського і Талалаївського районів Чернігівщини та Сумщини вперше отримали достовірні списки односельців – героїв національно-визвольних змагань. Це стимул для докорінної зміни гуманітарної політики цілих громад на півночі України – не лише на підставі Закону про декомунізацію, але й удокладнених даних про воїнів Армії УНР та Армії Держави Гетьмана Павла Скоропадського. Тоді як саме по селах далі вшановують кого завгодно, але тільки не їх.

Згодом Україна має отримати повний каталог з іменами ветеранів Армії УНР. На сьогодні точно відомо про 35 тисяч громадян, які проходили службу в української війську з 1917-го по 1922 рік, а загальна цифра сягає 200 тисяч. У всіх – конкретне місце народження, унікальний бойовий шлях, далекі чи близькі рідні по всій Україні. Вони – наша свята правда проти комуністичних брехень, далі поширюваних Москвою в час нової війни на Сході України.

Mjestu Seater

Mjestu Seater

Траурная дата для "русского мира" Донбасса

"Океан Ельзы" в Лисичанске / ОЕ

9 июня стало траурной датой для "русского мира" Донбасса, новым чудовищным преступлением американских марионеток. В этот день киевская "хунта" согнала на стадион Лисичанска 30 тысяч жителей Луганской области на концерт "Океана Эльзы".

Многих жителей Донбасса агенты СБУ заставили одеть вышиванки, размахивать украинскими флагами. Особенно цинично было, что луганчан заставляли "зиговать" в нацистском приветствии представителю карателей львовянину Вакарчуку!

А также петь хором на украинском языке враждебные "русскому миру" антивоенные песни:

Тех кто не пел, вылавливали в толпе нацгвардейцы, и людям приходилось срочно запоминать слова и мелодии. Откровенной провокацией было многократное скандирование "Слава Украине!"

Жители Лисичанска, Северодонецка, Рубежного, окрестных сел не могли покинуть стадион несмотря на проливной дождь, который лил стеной, гром и молнии.

Люди без зонтиков, промокшие до нитки, отчаянно пытались спастись, залезая на сцену, но сделать это им так и не удалось, и они были вынуждены участвовать в этом беспрецедентном проукраинском шабаше до 12 ночи.

Автор: Юрий Бутусов.

Источник: Facebook.

Mjestu Seater

Три дня после рукопожатия Трампа с Путиным

Третьи сутки пошли с момента, когда сбылась мечта каждого патриота России – президент США Дональд Трамп пожал руку президенту РФ Владимиру Путину. И не просто пожал, но и соизволил с ним провести два с лишним часа. Успех? По мнению российских СМИ более чем успех… просто фурор!

Однако, если взглянуть на всю программу Путина на саммите G-20, то создаётся впечатление, что ехал туда лидер РФ лишь с одной целью – создать информационный повод для культивации мнимого величия России, как геополитического игрока с большой буквы. Учитывая же само место президента РФ по многим параметрам за пределами геополитического бомонда, некоторые моменты приходилось придумывать российским журналистам на ходу. К примеру, создавать видимость, что Трамп сидит рядом с Путиным, или при помощи фотошопа помещать царя-батюшку в центр совещающейся элиты саммита.

Однако, желание российских журналистов опуститься ещё ниже того дна, на котором ныне прибывает российская журналистика в целом, оставим на их совести. Мне же просто интересно, что с момента легендарного рукопожатия произошло, чему бы в кремле могли порадоваться.

Санкции с России Дональд Трамп отменил? Нет. Да и не в праве он единолично их отменять.

Крым признал российским? Тоже нет.

Странная встреча, особенно учитывая ажиотаж и истерию вокруг неё. Но, что же случилось с того момента, в принципе?

КНР прекратили любое военное сотрудничество с КНДР. Забавно, но сделал это Пекин сразу же после саммита G-20. Неужели эффект от беседы Дональда и Си? Если и да, то он куда более существенен, чем от беседы Дональда и Владимира.

ВВС США и Южной Кореи отрепетировали нанесение бомбовых ударов по Северной Корее. Опять же, сразу после встречи лидеров США, Южной Кореи и Японии.

США назначили спецпредставителя в Украине Курта Волкера, соратника Джона Маккейна и одного из наиболее ярых ястребов русофобов.

В воскресенье Киев посетил госсекретарь США Рекс Тиллерсон, сделавший много неприятных заявлений в адрес РФ, но одно из главных – он заверил президента Украины Петра Порошенко, что США не допустят реализации проекта «Северный поток-2», на который так рассчитывает сейчас Москва.

Глава аппарата Белого дома Рейнс Прибус в эфире Fox News Sunday заявил, что Дональд Трамп не поверил в отрицание Путиным вмешательства РФ в выборы в США. Таким образом, Белый дом официально назвал министра иностранных дел РФ Сергея Лаврова лжецом, который ранее заверял, что президент США Дональд Трамп на встрече с Путиным поверил в невмешательство России в выборы.

В добавок ещё и Парламентская ассамблея ОБСЕ приняла предложенную украинской делегацией резолюцию "Восстановление суверенитета и территориальной целостности Украины" в которой Россию призывают отказаться от оккупации Крыма и вернуть полуостров Украине.

В общем, как-то рукопожатие не лучшим образом сказалось на ситуации. И, лично мне, это напомнило то, как россияне радовались избранию Трампа президентом, хотя с первых же дней он стал окружать себя ястребами-русофобами. Ситуация повторяется, в России культивируют образ Трампа – друга Путина, хотя на деле, сейчас главную скрипку в Белом доме играет окружение около Трампа. А среди него друзей Путина – нет.

Жуткая недальновидность или кремлевской пропаганде просто жизненно важно культивировать этот миф в массах страны-изгоя? Скорее второе, нежели первое.

Mjestu Seater

Герман Стерлигов: Львов и Киев – вот Русь, а Москва – это окраина

Легендарный «первый российский миллионер» о том, что Россия в нынешних границах обречена

Некоторые СМИ называют Германа Стерлигова первым российским миллионером, создавшим первым товарно-сырьевую биржу в России. Но вряд ли те, кто помнит его со времен двадцатилетней давности, узнают сейчас. Стерлигов отрастил бороду, которую не бреет никогда из религиозных соображений, переехал за город и стал ярым поборником экологии и здорового образа жизни. Ярым – это мягко говоря.

Дела в бизнесе у Стерлигова пошли неважно после ряда неудачных попыток поиграть в политику – на заре 2000-x он баллотировался в губернаторы Краснодарского края, в мэры Москвы и даже пытался выдвигаться в Президенты РФ, но его в итоге сняли с регистрации. После этого Стерлигов уехал из Москвы, как сам вспоминает, «нищим как церковная крыса» и с головой ушел в сельское хозяйство. В 2008 года организовал благотворительный проект «Слобода», предлагая православным христианам переезжать на поселение на его земли в Московской и Тверской областях. Пытался возродить биржевой бизнес, но сейчас заявляет, что бизнеса у него больше нет, а деньги он зарабатывает исключительно хлебопечением в своем крестьянском хозяйстве.

Что делаете сейчас в Киеве? Часто вообще бываете в Украине?

В Киеве стараюсь бывать как можно чаще, потому что у меня здесь друзья. Здесь создана Экологическая армия Украины, которую возглавляет командарм Николай Герман – люди, которые борются за предотвращение экологической катастрофы. У вас те же проблемы, что и в России – мало остается чистой воды, настоящей пищи, воздуха чистого, здоровья детского. Эти вопросы с участием Экологической армии Украины поднимаются сейчас и в Западной Европе. Ситуация же усугубляется каждый день – особенно это связано с Гольфстримом, который практически уничтожен после аварии ВР в Мексиканском заливе.

И у вас, и у нас сейчас говорят, что Украина находится в процессе цивилизационного выбора. Не переоценивается ли значение Таможенного союза и других интеграционных построек, которые пытаются строить в Кремле? У вас, насколько я знаю, вообще свое видение процессов на постсоветском пространстве.
 
Мое мнение не претендует на абсолютную законченность и истинность. То, что я говорю, предлагаю в качестве обсуждения. Я бы на месте Украины не присоединялся сейчас к Таможенному Союзу, потому что такое присоединение широко откроет украинские двери для бесчисленного количества поселенцев из Азии и Кавказа. Это мы сейчас имеем в России, и этот демографический дисбаланс, который приводит ко все большему количеству кровавых стычек, – огромная проблема. Украине это должно послужить уроком.
Первое условие – нужно сначала заместить нетитульное население внутри Центральной России титульным. То есть Кавказ вывезти на Кавказ, Азию в Азию, а из тех территорий оставшихся в живых русских переместить в Центральную Россию.
И второе условие – чтобы столица была в Киеве.
После этого нашим странам хорошо бы объединиться в одну традиционную и единую страну, о чем свидетельствует и наш язык, и наша история.

Но вы же согласны, что кавказцев вам никуда уже не вывезти, поэтому и дальнейший разговор на эту тему смысла не имеет.

Почему не вывезти? Есть конкретные предложения, каким образом это делать. Нужно пожертвовать деньгами – откупиться от диаспор, отдать Чечне и Дагестану новые территории, взамен на то, что они вывезут своих нукеров обратно на Родину. Силком, конечно, не вывезешь – их слишком много, они прекрасно организованы, держат в руках оружие.

И сколько по времени займет такое переселение народов?

Год. Это срок, который нужен с большим запасом на переселение конкретной семьи. Но если делать это поступательно и с бюрократией, этого никогда не сделаешь.

Не исконно русские земли, условно говоря, за Костромой, вы собираетесь отдавать в концессию…

Не отдавать в концессию, а продавать. Татарии предоставить независимость, потому что мы не сможем ее продать, а национально неоформленные регионы (Красноярский край, Новосибирский край, Урал) продавать, потому что мы их потеряем бесплатно.

Вас сепаратистом, мягко говоря, на Родине не кличут?

Ругают меня, хотя я пытаюсь донести до наших патриотов мысль о том, что мы либо потеряем бесплатно то, что нажито нашими предками, либо получим за это деньги и вывезем русских людей в безопасную от ассимиляции и китайской преступности зону.

То есть это идея расширения империи наоборот?

Идея расширения империи – вообще безбожная, потому что Господь после Вавилонского столпотворения расселил народы каждого в свой удел и разделил по языкам. Вот наше место – это Киевская Русь, и все мы жители одной страны. Якутия – не наша Родина, Чечня – не наша Родина, Урал – не наша Родина. Там жили другие народы – индейцы и прочие. Мы захватили это в свое время (даже не мы, а немцы, потому что у нас тогда были немецкие цари), но православному государю в Священном писании запрещено брать под свою руку инославные племена. Поэтому империи – это всегда безбожно.

Вы же понимаете, что продажа территорий будет воспринята как «развал России». А эта страшилка в российском обществе одна из самых страшных. Компенсирует ли гипотетическое объединение с Украиной потерю Сибири? Я уж молчу, как в той же Сибири к этому отнесутся.

Ну, смотрите – не абсурдно ли, что мы стали разными государствами с Украиной, с Киевской Русью и никто особо не переживает? А если мы будем разными государствами с Чечней, это предательство русских интересов? Да на хрена нам эта Чечня? На хрена нам Якутия?

Там алмазы.

И что кто с этого видит? Это все уходит и будет уходить на оффшоры. Покажите мне человека в Центральной России, кроме тех, у кого бизнес в Якутии, которому она нужна сто лет в обед? Вот вам нужна Якутия, Калмыкия, Колыма?

Мне?

Да у нас одни беды от этой Колымы!

Но львиная доля бюджета современной РФ формируется как раз теми областями, которые вы предлагаете отделить.

Так поэтому у нас и убито сельское хозяйство. Если у меня на приусадебном участке найдут нефть, картошку там сажать не будут. К беде народа нашей страны, в ней находят нефть и газ.

Это вы про «нефтяное проклятие»?

Да это же очевидные вещи! Если можно жить за счет нефти и газа, все сельское население просто не нужно. Нам нужно побыстрей избавляться от территорий, где есть нефть и газ. Пускай Канада с Америкой или Китай купят эти куски и возятся там. А то у нас в стране нет никакого производства – сплошные нефть и газ.

Вы серьезно считаете, что национальные идеи Украины и России сейчас могут совпадать?

Они абсолютно совпадают. Мешают только десятки миллионов нетитульного населения в России, поэтому мы сейчас собственно не Россия, а Вавилон. И объединяться с этим Вавилоном – преступление украинского руководства перед украинским народом. Но если мы наведем порядок с этим вопросом, тогда будет иметь смысл объединения с Украиной в единое государство Киевская Русь.

Но идеи «Русского мира» воспринимаются у нас, и, в частности, в Киеве, который вы хотели бы видеть столицей нового государства, неоднозначно.

Этот Русский мир – на самом деле Киевский мир. Именно Киев – геополитический центр славянских народов, а не Москва. Москва называется Русью только последних 400 лет. Галиция, Львов, Киев – вот Русь, а Москва – это окраина Руси. Вы же с удивительным самоуничижением себя назвали Окраиной, а Москву – Русью. Вы повелись на обман огромного количества шарлатанов еще в 18–19 веках, который рассказали, что вы – Украина. Вы – Русь.

Mjestu Seater

Керченский мост – надувательство, не имеющее аналогов в мире

Вот честно, просто с удовольствием прочитал новость о том, что стоимость строительства Керченского моста превышает стоимость строительства самого длинного моста в мире, коим является Даньян-Куньшаньский виадук!

При чем, соотношение цифр, не только описывающих затраченные суммы, но и ТТХ сооружений просто поражают и наталкивают на мысль, что на самом деле мост, соединяющий Россию и оккупированный Крым, – это не более, чем распил бюджетных средств, которые могли бы пойти на индексацию пенсий, строительство и ремонт школ, повышение зарплат бюджетникам… Но не пошли.

Так, на Керченский мост, длинною 19 км, планируется затратить 4 миллиарда долларов, в то время как на строительство Даньян-Куньшаньский виадука, длинной 164,8 км (!!!) было затрачено 1,42 млрд долларов! То есть, на мост длинной в 8,6 раз больше нежели керченский, было затрачено в три раза меньше средств. Но и это еще не все, ведь построен он был всего за два года!

Разумеется, в контексте вышеуказанных цифр я не говорю о том, что Керченский мост, по сути, это гиблый проект и его судьба, рано или поздно, но будет сведена к покою на дне морском.

И если учитывать это обстоятельство, пускай и в долгосрочной перспективе, то уровень надувательства россиян, искренне верящих в стройку века, просто не знает себе равных! С чем 86% носителей лишней хромосомы и поздравляю, а так же констатирую – да, ваш мост и вправду не будет иметь аналогов в мире.

Mjestu Seater

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?

Надзвичайна гостра реакція Угорщини на новий Закон України «Про освіту», який передбачає впровадження української мови як навчальної і в угорськомовних школах, викликає зрозумілі порівняння з тим часом, коли Закарпаття входило до складу Угорщини.

Які умови були створені тоді для розвитку українського шкільництва? Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва? (При цьому слід зважити, що українців в Угорщині було півмільйона – в кілька разів більше, ніж нині є угорців в Україні).

У державних школах лише державна мова

Отож, закон ще 1879 року про навчання угорської мови у закладах освіти гласив: «Необхідно, щоб кожен громадянин отримав відповідну можливість для засвоєння угорської мови як державної». (Саме такими і є аргументи української влади нині).

Читаємо угорський закон далі: «В сільській, церковній чи іншій публічній народній школі на посади вчителя, помічника чи тимчасового вчителя можуть прийматися лише особи, що здатні навчати угорської мови». ( Це до питання, чи можуть нинішні угорськомовні вчителі Берегівщини навчати свої предмети українською мовою. За угорським законом, їх навіть не прийняли би на роботу, якби вони цього не вміли).

І підсумок закону: «Кваліфікаційні дипломи можуть бути видані лише в тому випадку, якщо той, хто складає іспити, в достатній мірі володіє угорською мовою». (Себто, не знаєш державної мови, диплом не отримуєш).

Із останньої чверті ХІХ століття мадяризація українського шкільництва на Закарпатті велася шаленими методами. Всі державні школи стали угорськомовними. Лише церковно-приходські школи, утримувані самими громадами, могли бути іншомовними. Однак у державних школах навчання було безплатним. Внаслідок цього кількість україномовних шкіл скоротилося до мізеру. І тут ідеться лише про початкову освіту, бо середня і вища була всуціль угорськомовною. (Український Закон «Про освіту» забезпечує початкову освіту мовами національних меншин, чого угорці не дозволяли в державних школах).

Але і цього угорському уряду було мало. В 1914 році він видає розпорядження, щоб вивчення української мови в церковних народних школах обмежити лише трьома роками. В державних школах, яких була абсолютна більшість на Закарпатті, вона навіть не вивчалася. (Український закон дає право вивчати мову національної меншини протягом усього навчання).

І нарешті – останній акт «турботи» про національну меншину. У 1916 році мадярський уряд примусово перевів навчання української мови у школах з кирилиці на латинку. Всі підручники, церковні книги, газети починають друкувати лише латинкою (Що би сказали закарпатські угорці, якби їх перевели на кирилицю? Ото би було крику на цілий світ! А влада Угорщини саме так вчиняла з українцями).

Угорщина Першу світову війну програла, і Закарпаття відійшло до Чехословаччини. Інакше би за якихось 20-30 років півмільйона українців насильно би перетворили на «греко-католицьких мадяр».

Тотальна заборона української мови

Але на цьому освітня історія з Будапештом не закінчилася. Бо у 1939 році Угорщина знову окупувала Закарпаття, вже як союзник Гітлера. Щоправда, за двадцять міжвоєнних років у краї виросла нова інтелігенція, сповнена національної свідомості, і змадяризувати півмільйона закарпатських українців стало значно важче.

Але угорська влада і тут взялася до роботи із завзяттям. Українську літературну мову було заборонено як таку, українські книжки вилучено з бібліотек і навчальних закладів (частина з них по-варварськи знищена), ліквідовано українські видавництва та організації. Знову відбулося перейменування населених пунктів, мадяризація українських прізвищ та імен у документах.

Але оскільки перетворити закарпатських українців на угорців в один момент не виходило, то Будапешт поставив собі за мету спочатку створити тут новий народ – «угроруський». Угорський намісник на Закарпатті у 1940-1941 роках Міклош Козма особисто взявся контролювати створення окремої місцевої мови. «Угроруська мова настільки примітивна, що її можна розвивати в будь-якому напрямі», – писав він.

Заміна місцевих вчителів на вихідців із корінної Угорщини

За кілька років другого угорського пришестя кількість «угроруських» гімназій зменшилася із 5 до 3. Натомість угорських зросла з 1 до 4. (Це при тому, що українців було утричі більше).

Кількість горожанських шкіл з «угроруською» мовою навчання скорочено вдвічі і майже при всіх відкрилися угорські паралелі. Учительські семінарії реорганізували на двомовні, але і в «угроруських» паралелях багато предметів викладалося угорською.

У селах, де жила бодай горстка угорців, народні школи переводилися на угорську мову. А там, де угорців не було, поспішно відкривалися угорськомовні класи. За два роки кількість учнів в «угроруських» середніх школах зменшилася на четвертину, але Міністерство внутрішніх справ вважало, що і це число є зависоким і має знизитися ще на третину.

Місцевих вчителів замінювали приїжджими, яких присилали з центральних районів Угорщини і котрі не знали жодної слов’янської мови. Ясна річ, що навчати вони могли лише угорською. У 1940 році таких вже було 70% у школах краю.

26-27 червня 1942 року на нараді представником Міністерства культу та освіти Угорщини було порушено питання, щоб на територіях, небезпечних з угорської точки зору, поступово переходити на угорську мову викладання.

До речі, на угорську мову і літературу у всій системі шкільництва відводилося найбільше годин, а викладали їх тільки вчителі, прислані з Угорщини.

Наджупан Ужанської жупи Шіманфалві 15 квітня 1940 року підписав розпорядження (під грифом «Цілком таємно») адресоване бургомістру Ужгорода, яким заборонив видавати на руки читачам міської бібліотеки книги, друковані російською, українською і чеською мовами, і зобов’язав щокварталу передавати йому прізвища тих, хто цікавився такою літературою. З березня 1941 року будь-які «угроруські» матеріали, представлені до друку на території Закарпаття, можна було друкувати тільки з дозволу Ужгородської угорської королівської прокуратури.

А ось цитата заступника начальника окружного військового командування І. Вар’ю: «В угорських національних інтересах, щоби в Ужгородській державній гімназії угорські викладачі з корінної Угорщини складали 100%. Сьогоднішніх «угроруських» викладачів слід замінити надійними угорськими, що будуть виховувати «угроруську» молодь».

Але і в Другій світовій війні Будапешт програв. І Закарпаття вирвалося з його цупких «братніх» обіймів.

А закінчити цей історичний огляд хочеться цитатою того ж Міклоша Козми, угорського намісника Закарпаття: «Державні школи необхідні, бо в них навчання, ясна річ, ведеться державною мовою».

Чи не так, панове з Будапешта?
Олександр Гаврош – письменник, журналіст

Йосип Йосипович

Нацики роблять наступ не тільки на російську мову, а й на мови національних меншин. Йде насильницька "нацикізація", яка приведе Україну до краху. 

Йосип Йосипович

У релігії нацики теж роблять розкол. Київський патріархат - це розкольницька організація, яка розколола віруючих України на два непримиримих табора. Але є ще і третя сторона - Греко-католицька церква, яка чомусь зі Львова переїхала на схили Дніпра до Києва. Як ви гадаєте, для чого? Чи у Львові їй було незручно? 

Висновок один: Іде захоплення нащадками Бандери усієї України і підпорядкування нациківським традиціям вільної Слобожанщини і всієї Східної України, що мають свою етнічну історію, традиції, які не сходяться зі ксенофобними західняками.

Mjestu Seater

Ух ты. Рiдну мову выучил - это хорошо. Но мыслить как украинец не научился. Это плохо.
Самые главные раскольники - не верующие, а вот такие зауральские горожанины, что с дьявольским упорством доказывают, что украинцы слобожанщины украинцам прикарпатья совсем не братья. Даже язык подучили для убедительности.
Да только поздно, форум хранит их посты, где они с надрывом кричали, что все наши братья - за поребриком.

Mjestu Seater

Что будет вместо сорванных подрывов Петербурга к Рождеству?

Российскую Федерацию на протяжении нескольких месяцев накрывала волна беспрецедентного для ее истории телефонного терроризма. Эта волна имела все признаки того, что власти готовят общественное мнение страны к очередному сплочению вокруг самозванного царя и к началу кампании Путин-2018, которую по привычке называют выборами. Вчера ситуация с давно ожидаемыми терактами в РФ прояснилось - спецслужбы США откровенно подложили свинью под российскую кампанию-2018 и официально сообщили младшим партнерам из Москвы свою разработку группы граждан РФ и бывшего СССР, которые готовили взрывы к грядущему Рождеству.

В отличии от широко известных взрывов на Каширском шоссе Москвы в 1999 году, несколько нынешних терактов должно было произойти в родном городе хозяина Кремля, в Казанском соборе Петербурга и других местах массового скопления населения. Благодаря усилиям США, российским спецслужбам пришлось задержать группу предполагаемых террористов. Пока что обнародованы личности только пяти из семи боевиков. Всем им выдвинуто подозрение в участии в формированиях государства Исламский Халифат (ИГ). Выявленная американцами на российской территории боевая группа оказалась интернациональной. Интернационализм группы саперов-подрывников придал и без того пикантной ситуации совершенно нехороший привкус. Интернациональная парадигма в РФ является официальной идеологией, то есть выходит, что и группа боевиков-подпольщиков вполне отвечает легальной линии Кремля. Предполагаемыми боевиками оказались два гражданина РФ российской национальности, два жителя Дагестана и Ингушетии, а также гражданин Таджикистана. Можно сказать, континентальная “дружба народов” Евразии во всей ее красе.

Семь человек, это уже не просто активированная спящая ячейка, а полнокровное первичное отделение полноценного боевого формирования ИГ, состоящего как минимум из двух ячеек. Из этого возникает вопрос, почему деятельность группы боевиков, не смотря на поразившую РФ волну телефонного терроризма, привлекала внимание США, но осталась не замеченной несколькими миллионами сотрудников и “полусотрудников” российских силовых структур? Им снова недоплачивают, или работа стала еще более вредной для тонкой и ранимой психики этого контингента? Но это далеко не главный загадочный вопрос, который рождает эта ситуация. Главный вопрос, который пока остается без ответа, звучит куда более трагично -- какой у Кремля был запасной План Б на случай, если США не дадут начать российскую предвыборную кампанию-2018 по сценарию “Каширского шоссе 2.0” в Петербурге?

Сценарий Плана А с подрывами церквей и метрополитена в северной российской столице, если бы он реализовался, был бы традиционной для Кремля “двухходовочкой”. Во-первых, он мог бы внести нужные коррективы как в сами президентские выборы, так и в их подготовку. Потому что российской власти как то привычнее готовить выборы под постоянным страхом введения режима контртеррористической операции. Да и манипулировать сознанием электората намного легче под омофором священной мести за “Кровавое Рождество”. Во-вторых, “Каширское шосе 2.0”, осуществленное руками звеньев Исламского Халифата, выглядело идеальным решением текущих проблем Кремля с Сирией, где оперирует ИГ. Чем кровавее был бы теракт, тем большим он бы выглядел оправданием для очередного переноса срока вывода сухопутных российских войск из Сирии. Известный многим кандидат в президенты РФ неоднократно и официально объявлял о том, что этот вывод уже начат. И не будь диверсии ИГ в Петербурге, - тогда кандидат выглядел бы как персонаж, который сверкает своей мощью, три раза соврамши. А  если есть взрывы - значит, есть и повод для отсрочки вывода войск. И получается, что никто никого не обманывал. А  просто, все знал наперед.

Судя по самой последней активности Кремля, единственным более-менее реальным Планом Б для российской верхушки выглядит открытие третьего фронта  победоносной войны на дальних подступах - речь идет о ныне форсированной подготовке российского военного участия в гражданской войне в Ливии. Появление нового, ливийского фронта борьбы с ИГ, во-первых, может служить для Москвы вполне приемлемым оправданием для отсрочки вывода войск из Сирии. Во-вторых, такой План Б может неплохо сыграть в ходе российской предвыборной кампании-2018.  Потому что знаменитая на весь мир российская посудина “Кузя” стоит на ремонте,  а одной военной базы в Сирии для проведения активных воздушных операций в Ливии категорически недостаточно. Для того, чтобы показывать более-менее эффективные действия в отдаленных окрестностях пустынных оазисов Ливии, РФ понадобится как минимум две авиабазы поддержки, в Египте и Судане. И в пользу реальности Плана Б говорит тот факт, что работа в этом направлении в Москве закипела еще в начале этого года. Как раз тогда стало ясно, что на выборах-2018 у Путина не будет временного “технического преемника” престола. Тогда в этом статусе Дмитрию Медведеву и Сергею Кириенко было отказано. И на выборы единственный кандидат пойдет один, без их ансамбля, сам, плюс “техническая соперница”.

Прямые признаки наличия в Кремле Плана Б на случай срыва основного плана с “Каширским Шоссе 2.0”, проявляются не только в направлении самой Ливии, но и всего окружения этой страны. Наряду с Египтом, самым важным звеном этого окружения является Италия. Накануне Рождества эта страна, которая с перебоями получает около 10-15% своего потребления газа из Ливии, была вынуждена ввести режим чрезвычайного положения в своей энергетике. Произошло это ЧП на газовом хабе Баумгартен из-за досадной случайности - взрыва одного из двух подземных хранилищ газа в Австрии. Официально у взрыва были сугубо технические причины. Вторым уцелевшим хранилищем газа Австрии является хаб Хейдах, которым владеют российский ”Газпром” и несколько его германских компаний-сателлитов. Как правило, ремонт хранилищ, если это не взрыв компрессора, занимает около полугода. Значит, именно столько времени есть у Москвы, чтобы начать некую операцию в Ливии и предложить Италии и ЕС  формулу “антикризисного менеджмента” в сфере какого-то нового варианта российской газовой политики.

Теоретически, ливийский План Б мог бы спокойно уживаться с Планом А и “Каширским Шоссе 2.0” в исполнении спокойно проживающих в РФ боевиков Исламского Халифата. И  развиваться параллельно.  Но всю эту параллельность сценариев российской спецоперации “выборы” испортило вмешательство США в виде обнаружения вероятности взрывов в Петербурге. Почему Вашингтон решил продемонстрировать поразительную осведомленность в деятельности “халифатствующих” обладателей российских паспортов, догадаться несложно, ведь у Москвы остался  уже совсем куцый выбор сценариев операции “Путин-2018”. Видимо, уже третья по счету российская зарубежная военная операция, это именно то, без чего между Москвой и Вашингтоном уже невозможна справедливая гармония.

Mjestu Seater

Понедельник, первый день 2018-го года

Олег Пономарь

Доброе утро, друзья.
Понедельник, первый день 2018-го года. На что бы я обратил внимание сегодня.

- Конечно, мы все ждем 2 Февраля, к которому Минфин США закончит свой Репорт об активах окружения Путина. Но почему-то никто не говорит о Великобритании. И я обещал 1,01 восполнить этот пробел.
Итак.
Сегодня вступает в действие принятый Парламентом и подписанный Королевой Закон "О криминальных финансах". С сегодняшнего дня британские суды и правоохранительные органы могут направлять запросы в адрес нерезидентов с требованием предоставления доказательств законности происхождения денег, используемых для покупки недвижимости и размещаемых на счетах британских банков. Понятно, что главная цель Закона - окружение Путина, которое имеет активы (деньги и недвижимость) в Великобритании. Очень важно, что Закон предусматривает конфискацию (а не только замораживание) активов, если суд сочтет их происхождение нелегальным.

- Напомню также, что в этом году Канада будет председательствовать в Большой Семерке. Это очень важно, так как повестку для G-7 будет писать главный союзник, друг и адвокат Украины на Западе.

- Напомню также, что этим летом в Польше пройдут мега-масштабные (100 тыс участников) учения НАТО "Анаконда-18", которые направлены против России (никто этого не скрывает в Польше).

- Напомню также, что в этом году в Брюсселе состоится важный Саммит НАТО, на котором ожидаются важные решения по Украине и Грузии об их дальнейшем продвижении к членству.

- И еще напомню, что сегодня в Украине стартует медицинская реформа. Это революционная реформа, но на нее нужно время. Главное то, что движение и перемены - в очень правильном направлении.

Майдан в Иране продолжается, но стратегически важных новостей пока нет.

Спасибо всем еще раз за поздравления.
С Новым годом всех.
Всех благ.

view counter
view counter

Статистика

Всего тем на форумах 66907
Все сообщения 213409
Всего зарегистрированных пользователей 21941
Последний зарегистрированный пользователь aseharype

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.