За роки війни влада пропонувала декілька варіантів. Перший раз це було після іловайського котла, коли керівник фракції БПП Луценко, переконуючи депутатів підтримати мінські домовленості, говорив з трибуни ВР приблизно таке: завдяки домовленостям ми отримаєм передишку, яку використаєм для розбудови армії, а потім атакуєм ворога, як це зробили хорвати. Тобто, хорватський варіант.
Тут можна пригадати подібний варіант і в українській історії. Отримавши низку блискучих перемог над поляками, Богдан Хмельницький зазнав жахливої поразки під Берестечком. ( Дивно, що Порошенко, часто апелюючи до часів УНР, чомусь не любить згадувати Б. Хмельницького?) В результаті були підписані вкрай невигідні для українців Берестецькі домовленості. Але на відміну від Порошенка, Хмельницький не збирався їх виконувати, а дійсно використав передишку для організації нової армії і вже в наступній битві під Батогом реваншувався.
На жаль, Порошенко не Хмельницький, він не мав ніяких перемог, одні поразки. І з розбудовою армії у нього не дуже виходить. За роки війни в повітря злетіла половина головних артскладів.Натомість влада не спромоглася побудувати хоча б патронний завод. А в минулому році армію покинули понад 20 тис. контрактників, цілих дві дивізії. Щось я не чув про подібні явища у сепаратистів. Тільки під вибори посипались як із рога достатку повідомлення про випробовування нової зброї.
Але давайте повернемось до Луценка. Уже через рік після Іловайська, після дебальцевського котла, виступаючи з трибуни ВР і ратуючи за нові Мінські домовленості, він перевернув пластинку на 180 градусів-таврував противників мирного об'єднання країни. Тобто,дипломатичний варіант. З якого також нічого путнього не вийшло. Порошенко як Сусанін завів нас у болото Мінських домовленостей.
Натякає влада і на третій варіант-боротися за збереження санкцій і чекати,коли Росія розвалиться. І тоді... Але проблема в тому, хто швидше розвалиться- путінська Росія чи порошенківська Україна. Тут в голову приходить аналогія з ГДР і ФРГ. Чому розвалилася ГДР, а не ФРГ? Тому що вГДР рівень життя був набагато нижчий, ніж в ФРГ. Враховуючи. що пенсії і зарплати в Росії, незважаючи на санкції, як мінімум в 2 рази вищі, ніж в Україні, а працездатні українці масово покидають країну в пошуках кращого життя, це може закінчитися тим, що ми воз'єднаємось з Кримом і Донбасом уже в складі РФ.
Влада вішає нам на уші лапшу, мовляв,міграція це не страшно, це світова тенденція. всі кудись їдуть, британці в Канаду, поляки в Великобританію, українці в Польщу. Потім поляки, заробивши гроші, повертаються додому, започатковують якийсь бізнес. Поляки-то повертаються,бо є куди повертатися: в нормальну,цивілізовану, комфортну країну. А хто приїде в найбільш корумповану і найбіднішу країну Європи, де процвітає рейдерство,хабарництво, свавілля так званих правоохоронних органів? І хто приїде в таку країну на заміщення виїхавших українців? І хто при такому розкладі буде забезпечувати пенсії пенсіонерам України, яким їхати нікуди?
Тому висновок. Ще одного Порошенка, Тимошенко, Зеленського Україна може не витримать. Українці, особливо, пенсіонери, будьте пильні, обираючи президента.