Тепер зрозумів, принаймні, дві речі:
1. Чому зараз у Лондоні повно товарів з усього світу, окрім України, а в 30-ті в умовах бездержавності український кооператив «Маслосоюз» постачав сюди і в Данію (!) та Палестину власну продукцію. Місцеві українці поважного віку пам’ятають, як англійці згадували високу якість українського масла і хотіли б його купувати. «Розпізнавальним знаком» популярного продукту була етикетка з квіткою конюшини – емблемою «Маслосоюзу».
2. Чому, коли в 1939-му прибулі комісари почали переконувати галичан у перевагах радянського ладу та комуністичного світогляду – були висміяні. Бо сперечатися з дядьком, який читав Платонову «Оборону Сократа» (хай і в спрощеному викладі) було важко. Тому й довелося замість аргументів виселяти «штабелями» в «товарняках».
За неповних 2 роки радянської влади Західна Україна втратила 10% населення – т.зв. «ворогів народу». Не те читали…
А книги залишилися. Їх можна побачити і прочитати ОСЬ ТУТ
Висновок про те, що «навчання – світло, а неуцтво - тьма», старий, як Світ. Але із залишками цієї тьми боремося досі…