Захід зібрав представників місцевого бізнесу різних сфер, а також представників громадських організацій. Модерував зустріч голова ради підприємців Сумщини, голова бізнес-асоціації «For (4) бізнес» Богдан Мосунов.
Організатори зазначили, що необхідність цієї зустрічі покликана тим, щоб знайти конкретні інструменти для полегшення ведення бізнесу в Сумській області.

Керівник сумського осередку ГО «Захист Держави» Дмитро Хандурин розповів, що ця робоча зустріч - не лише обговорити, а й зафіксувати чіткі пропозиції, поділивши їх за рівнями вирішення: міський, обласний та загальнодержавний. Мета – зібрати пропозиції саме від підприємців, закріпити їх у фінальному документі та працювати над їх реалізацією, звертаючи увагу органів державної влади та місцевого самоврядування.

Представники бізнесу під час обговорень наголосили, що Сумщина є регіоном, де ведуться активні бойові дії, та життя триває, бізнес працює, але він сьогодні опинився "сам на сам зі своїми проблемами".

Ключові проблеми бізнесу Сумщини

Під час спілкування було визначено загальні для бізнес-спільноти ключові труднощі, які не дають в нашому специфічному регіоні розвивати справу, а часом і взагалі унеможливлюють.

Болючою проблемою для підприємців є високі податки на землю та нерухомість в умовах падіння оборотів, пошкодження майна та відсутності пільг, які є в деяких інших регіонах. Також існує проблема нарахування податку на нерухомість навіть на пошкоджене або зруйноване майно.
Зростання нормативно-грошової оцінки землі призвело до збільшення податку і це на фоні відсутності безпеки та бойових дій на території Сумщини.
Суттєвим тягарем, особливо для самозайнятих осіб, є підвищення ставки єдиного податку для мікро- та малого бізнесу.
Оподаткування міжнародних грантів ставкою 23% перешкоджає відновленню постраждалому бізнесу.

Для Сумщини, як і для країни в цілому актуальна гостра нестача співробітників, особливо кваліфікованих працівників та чоловіків. Також присутні відмітили складнощі з пошуком та адаптацією нових працівників, високу плинність кадрів після навчання.
Бізнес зазначає відсутність чіткого механізму бронювання військовозобов'язаних працівників, особливо для підприємств, які не визнані критичною інфраструктурою.
Під час обговорення було відмічено відсутність комунікації між центром зайнятості, навчальними закладами та бізнесом щодо реальних потреб у кадрах, невідповідність підготовки потребам ринку праці та відсутність популяризації робітничих професій.

Учасники фокус-групи розповіли, що місцеві підприємства не отримують замовлення від проєктів, що фінансуються, зокрема, з місцевого бюджету або міжнародними організаціями (наприклад, будівництво модульного містечка Червоним Хрестом), перевага часто надається немісцевим постачальникам. Це призводить до того, що кошти платників податків витрачаються на закупівлі поза регіоном, замість підтримки місцевих виробників. Хоча тут вже питання тендерів.

Бізнес констатує відсутність підтримки місцевою владою щодо пріоритетності місцевих виробників у закупівлях, навіть на рівні рекомендацій чи меморандумів. Тобто немає механізмів повернення витрачених містом коштів назад у громаду через підтримку місцевого бізнесу.
Також підприємці наголошують на відсутність промоції можливостей місцевого бізнесу з боку міської влади та відсутність комунікації з донорами щодо залучення місцевих постачальників.

Спікери відмітили відсутність або неефективність програм відшкодування збитків, спричинених військовою агресією, особливо для малих підприємств та тих, хто працює в орендованих приміщеннях. Чинні норми прописані таким чином, що отримати компенсацію важко, особливо якщо юридична особа зареєстрована поза межами області, навіть якщо податки сплачуються локально.

Запропоновані шляхи вирішення та пропозиції

У ході дискусії представників бізнесу, громадських організацій дотичних до бізнесу та ГО "Захист держави" були не тільки озвучені проблеми, а й бачення їх вирішення.

Так, для зменшення податкового навантаження було запропоновано введення податкових пільг для бізнесу Сумщини. Мова йде про прийняття рішень на місцевому рівні про звільнення або значне зниження податків на землю та нерухомість, особливо для пошкоджених об'єктів. Можна взяти за основу досвід Харкова.

Також необхідно ініціювати на національному рівні зміни до формули розрахунку нормативно-грошової оцінки землі із застосуванням знижувальних коефіцієнтів: 0 - для територій активних та 0,3 - можливих бойових дій.
Учасники фокус групи ініціюють звернення до Кабінету Міністрів та Верховної Ради щодо зниження ставок єдиного податку для бізнесу у прифронтових регіонах, наприклад, до 2-3%, повернення добровільної сплати ЄСВ та зниження ставок ЄСВ та ПДФО.
Пропонується звернення внесення змін до Податкового кодексу щодо неоподаткування міжнародної грантової допомоги та грантової допомоги органів місцевого самоврядування.
У розв'язуванні кадрових проблем підприємці бачать розробку та фінансування з міського бюджету чи донорських коштів програм перекваліфікації та професійної підготовки за запитом бізнесу. Необхідно модернізувати матеріально-технічну базу закладів профтехосвіти та популяризувати робітничі професії.
Також пропонується розробка та впровадження на національному рівні чіткого механізму бронювання військовозобов'язаних працівників для бізнесу у прифронтових регіонах, можливо, зі 100% бронюванням для певних категорій та перегляд критеріїв для визначення "критичності" підприємств, зокрема врахування регіональної середньої зарплати.

Серед іншого ініціюється розглянути можливості компенсації бізнесу податків за найманих працівників протягом перших місяців роботи. Наприклад, стажування.
У питанні підтримки місцевого виробника бізнес бачить впровадження на місцевому та національному рівнях політики локалізації, що надає пріоритет місцевим виробникам у публічних закупівлях. Наприклад, через коефіцієнт 1,2 при тендерах. Це стосується закупівель за бюджетні кошти, а також проєктів, що фінансуються донорами.
Активна промоція місцевих виробників та їхньої продукції міською владою та громадськими організаціями є складником у створенні сприятливих умов для роботи.

Щодо відновлення та підтримки бізнесу регіону, ініціюється розробка та впровадження на місцевому рівні програми безповоротної фінансової допомоги постраждалому бізнесу, можливо, пропорційно сплаченим податкам. Пропозиція виділити хоча б 1% від місцевого бюджету на підтримку підприємництва.
Також пропонується впровадження програм відшкодування збитків від воєнної агресії, спрощення процедур та покриття витрат на оцінку збитків державою, а не бізнесом.
Ще одним пунктом у розв'язанні проблем бізнесу Сумської області бізнес бачить внесення змін до закону про індустріальні парки, щоб наявні виробничі підприємства могли отримувати подібні пільги та преференції, як учасники індустріальних парків. Тобто мова йде про особливі умови для бізнесу, який працює на прифронтових територіях.

ГО «Захист держави» як адвокація бізнесу Сумщини

Під час заходу було зазначено важливість відстоювання інтересів бізнесу Сумської області на всіх рівнях влади. ГО «Захист Держави» запропоновано систематизацію проблем та розробку конкретних проєктів рішень та законопроєктів із супровідними документами, активну комунікацію та адвокацію пропозицій на всіх рівнях влади – міської та обласної ради, ОВА, Верховної Ради, Кабміну, Мінреінтеграції через звернення, депутатські запити та зустрічі.
Учасники фокус групи висловили надію, що озвучені проблеми будуть взяті до уваги владою, адже збереження та розвиток бізнесу Сумщини є не лише економічним, але й питанням безпеки та виживання регіону.
Це перший, але не останній захід - планується повторна зустріч вже з напрацьованою програмою.

Голова сумського осередку ГО "Захист Держави" на Сумщині Дмитро Хандурін розповів, що їхня організація є всеукраїнською, має представництва майже в усіх обласних центрах, і її основна мета на сьогодні – виявляти проблеми, з якими зіткнулася держава під час війни, сприяти цивільному та військовому секторам, звертати увагу влади на проблематику та сприяти її вирішенню.

 ®