Однак у разі перемир’я правовий статус біженців може опинитися під загрозою, оскільки механізму для їхнього довгострокового перебування досі не існує, пише Euractiv .

Згідно з даними УВКБ ООН, кількість тих, хто планує повернутися в Україну, зменшилася з 77% у 2023 році до 65% у 2024-му. Водночас побільшало тих, хто не визначився (з 18% до 24%) або вважає повернення неможливим (з 5% до 11%).

У разі припинення бойових дій країни ЄС постануть перед вибором — згорнути захист, інтегрувати українців або спонукати їх до повернення. Але ухвалення будь-якого рішення на рівні всього Євросоюзу буде складним через політичну чутливість теми.

Хоча TPD формально залишається тимчасовою, її вже подовжили до березня 2026 року. Але продовження відбувається щороку, і це створює нестабільність для біженців: важко орендувати житло, знайти довготривалу роботу чи оформити інші документи. Крім того, країни ЄС трактують директиву по-різному, тому умови проживання українців суттєво різняться.

Єврокомісія вже розглядає можливість продовження захисту або переведення українців на національні підстави перебування — для роботи, навчання чи возз’єднання з родиною.

Уряди окремих країн уже працюють над рішеннями. Польща планує запровадити трирічний статус тимчасового проживання для тих, хто безперервно перебував під захистом понад рік. У Чехії готують п’ятирічні дозволи на проживання для працюючих українців із дітьми, що відвідують школу. Проте нових тимчасових дозволів після завершення війни там не видаватимуть.

Свої підходи також розробляють Австрія, Італія, Естонія, Латвія та Німеччина. У Словаччині підтвердили, що ведуть обговорення майбутніх кроків як на національному, так і на європейському рівні.

Питання майбутнього українських біженців планують розглянути на засіданні Ради ЄС з внутрішніх справ у червні. Щоб ухвалити спільне рішення, необхідна згода всіх країн-членів.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!