10 січня 2025 року сумна звістка зібрала рідних та жителів Білопільської громади, щоб провести воїна в останню дорогу.

СТРЕБАК Микола Анатолійович народився 12 березня 1979 року у Білопіллі. Закінчив місцеву школу №1, потім – Білопільське професійне училище № 5, де здобув професію слюсаря механоскладальних робіт-електромонтажник.

Трудову діяльність розпочав електромонтером станційного устаткування радіофікації у Білопільській філії «Укртелекому». Потім працював за професією на Сумському машинобудівному виробничому об’єднанні.

У 2004 році виїхав до Харкова. Працював на одному з місцевих хлібозаводів.

Був мирною людиною, але в грізні часи війни, як і тисячі наших співвітчизників, став до лав захисників України. З 13 травня 2024 року проходив службу у військовій частині м. Кривий Ріг на посаді номера обслуги зенітного ракетного взводу стрілецького батальйону. Боронив Харківський, потім – Курський напрямки.

6 січня 2025 року під час ведення бойових дій біля населеного пункту Мала Локня Курської області отримав поранення несумісні з життям.

У серці рідних Микола назавжди залишиться доброзичливим, щирим, люблячим, дбайливим та турботливим сином, другом, порадником... У загиблого залишилися батьки та донька.

Прощалися із захисником рідні, однокласники, друзі, побратими, вдячні за його солдатську звитягу жителі громади. Сотні живих квітів принесли земляки мужньому воїну, який поліг у битві з ворогом, виборюючи цілісність нашої держави.

Усі, хто прийшов віддати останню шану захиснику України, провели його, стоячи на колінах.

Поховали земляка з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.

Важко знайти слова втіхи, неможливо заспокоїти біль та гіркоту втрати. Кожен загиблий воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас, повідомили в мерії Білопілля.

Вічна пам’ять і слава земляку!

Вічна пам'ять усім Захисникам, хто пішов у вічність!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!