У рідному селі Спаське відбулося прощання та відспівування Героя. Рідні, друзі, представники влади, земляки та небайдужі мешканці громади прийшли, щоб провести Максима в останню земну дорогу.

Максим загинув 3 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини. Майже два роки рідні жили надією, адже він вважався зниклим безвісти… І лише тепер Герой повернувся додому — назавжди.

Поховали Героя з усіма військовими почестями — під звучання Державного Гімну України та почесний салют на Алеї Пам’яті й Надії на кладовищі по вулиці Зеленій у місті Кролевець — серед тих, хто, як і Максим, віддав життя за Україну.

Максиму назавжди 22…. У цей день важко знайти слова… Бо неможливо змиритися з втратою життя, яке тільки починалося.

Максим Віталійович Кремень народився 4 лютого 2002 року в селі Спаське, де пройшли його дитинство та юність. Закінчив Спаську школу із золотою медаллю. Потім вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на спеціальність «Інженерія програмного забезпечення». Після проходження строкової військової служби підписав контракт зі Збройними Силами України та продовжив навчання заочно за спеціальністю «Правознавство».

Максим був розумним, цілеспрямованим і талановитим юнаком. Любив читати, чудово малював, був турботливим сином, надійним другом і людиною з великим серцем.

З 31 травня 2023 року проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України.

3 листопада 2024 року Максим загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини від збройної агресії російської федерації. До цього часу він вважався зниклим безвісти…

У Героя залишилися мама, бабуся, тітка, дядько, двоюрідні брати та двоюрідна сестра.

Вічна шана герою!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!