Сумська обласна універсальна наукова бібліотека сьогодні поєднує традиційні та сучасні формати роботи. У читальній залі відвідувачі працюють як із друкованими виданнями, так і з гаджетами: переглядають матеріали онлайн, продовжують термін користування книгами дистанційно, стежать за оновленнями у соцмережах. Так бібліотека адаптується до умов війни та цифрової епохи.

Після початку повномасштабної війни життя бібліотеки, як і всього міста, різко змінилося. Двері закладу були зачинені до квітня, але згодом робота поступово відновилася - вже з урахуванням нових умов і постійної небезпеки.

«Коли почалася війна, бібліотека не працювала до квітня. Потім поступово все почало відновлюватися, і ми зрозуміли, що маємо пристосовуватися до нової реальності. Найголовніше - це безпекова ситуація. Ми переживаємо як за відвідувачів, так і за унікальний фонд бібліотеки, тому є певні обмеження. Але водночас ми удосконалюємося і підлаштовуємося», - розповідає заступниця директора з питань соціокультурної роботи Лариса Титеренко. 

Як змінилося життя книгозбірні під час війни 

Попри війну, бібліотека не припинила культурного життя. Навпаки - активізувала його, шукаючи нові можливості взаємодії з читачами.

«Ми стараємося проводити різні заходи: презентації книг, зустрічі, вшанування українських і сумських діячів. Це дуже важливо для збереження мистецької складової у наші часи. Також реалізовуємо психологічні програми — наприклад, разом із Данською радою у справах біженців. Вони проводять зустрічі, розповідають, як зберігати спокій, організовують майстер-класи з медичної допомоги, різні бесіди. Усе для того, щоб люди могли тримати внутрішню рівновагу в умовах сирен і небезпеки», — додає вона. 

Нові потреби сучасних читачів

У бібліотеці справді людно, особливо в періоди навчання, або ж коли проводяться різноманітні заходи. Студенти приходять працювати з джерелами, готуються до занять, шукають тишу, якої часто бракує вдома.

Водночас змінюється і сама бібліотека. Вона активно виходить у інтернет–простір, щоб залишатися доступною навіть тоді, коли фізичне середовище обмежене.

«Щодо гаджетів — вони допомагають, якщо користуватися ними розумно. Через соцмережі можна дізнатися всі новини, події, а також продовжити термін користування книгою. Але хочу наголосити: живе читання завжди буде актуальним. Навіть студенти звертаються до книги як до першоджерела. В інтернеті багато інформації, але не завжди вона якісна, тому її перевіряють за книгами», — пояснює Лариса Титеренко.

Цю думку підтверджує і сама практика бібліотеки: тут не тільки беруть книги, а й приносять свої. «Наш проєкт “Подаруй книгу” показує, що гаджети не витіснили читання. Люди приносять вже прочитані книги з дому, передають їх іншим. Це прекрасний обмін досвідом і пам’яттю», — каже вона.

Мовні клуби та онлайн-формати

Ще одним доказом того, що бібліотека живе в ритмі часу, є мовні клуби, які поєднують офлайн і онлайн-формати.

«У нас працюють п’ять клубів іноземних мов. Можна безкоштовно вивчати англійську або німецьку. Вікова категорія необмежена — є навіть люди старші 70 років. Але більшість — це учні старших класів. Є різні рівні: від початкового до просунутого», — розповідає керівниця відділу документів іноземними мовами Світлана Ващенко.

Частина занять відбувається онлайн — і тут гаджети стають незамінними.

«Для носіїв мови заняття проводить пані Наталя — вона американка. Вони проходять у Zoom. У цьому випадку технології справді дуже допомагають», — додає вона.

Місце для підтримки і відновлення людей

Окрім навчання, у бібліотеці знаходять місце і для неформального спілкування та відновлення.

«Ми проводимо “кінотайми” — це легкий спосіб вивчення мови через фільми. Також діє проєкт “Майстерня емоцій”, де кожен може прийти, поділитися почуттями або просто побути в спокої. Хтось приходить зі своїм ноутбуком попрацювати, а якщо потрібно — ми можемо надати техніку», — говорить Світлана Ващенко.

"Разом навчаємося краще розуміти свої емоції"

Нові умови і нова робота

У цих повсякденних моментах  і розкривається нова реальність праці бібліотеки. Вона вже давно вийшла за межі традиційного уявлення про місце, де лише зберігають книги.

Сьогодні, серед сирен, це місце, яке поєднує освітню, інформаційну та соціальну функції. Бібліотека працює як місце доступу до знань і одночасно як підтримка для громади. У період змін і труднощів вона зберігає свою роль, водночас адаптуючись до сучасних умов і розширюючи формати роботи. Між війною і цифровою швидкістю бібліотека знаходить свій баланс. Вона використовує гаджети як інструмент, але не втрачає своєї сутності — живого зв’язку з книгою і відвідувачами.І, можливо, саме ця здатність поєднувати різні сфери робить бібліотеку актуальною в усі часи.

Анна Ліаненко