Козій Володимир Олексійович проходив військову службу на посаді оператора взводу матеріального забезпечення танкового батальйону 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Свій військовий шлях він розпочав ще у листопаді 1999 року, служивши на посаді стрільця, згодом — електрика. У травні 2001 року завершив строкову службу, а вже у 2020 році свідомо став до лав Збройних Сил України за контрактом.
Він служив чесно і сумлінно, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові до останнього подиху.
Серце захисника перестало битися 13 квітня 2026 року в районі населеного пункту Велика Бабка на Харківщині.
У загиблого залишилися дружина та неповнолітній син, який втратив люблячого батька.
Чин відспівування відбувся у Свято-Троїцькій Успенській церкві. Віддати останню шану Герою прийшли рідні, друзі, однокласники, бойові побратими, представники місцевої влади та всі, хто знав і поважав покійного.
Після прощання траурна процесія, вшанована живим коридором, рушила до центрального кладовища, де душа спочилого знайшла вічний спокій серед Небесного війська.
Козія Володимира Олексійовича поховали з військовими почестями на Алеї Слави, повідомили в мерії Лебедина.
Лебединська громада схиляє голови у скорботі та висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблого Захисника.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!