Живий коридор, синьо-жовті прапори, квіти та сльози в очах людей — так громада проводжала Героя, який уже ніколи не переступить поріг рідного дому.

На Алеї Слави рідні, представники громади, побратими, друзі та небайдужі мешканці схилили голови у скорботі. Молитву за спокій душі Захисника звершили священнослужителі Православної церкви України.

Юрій Олександрович ПАВЛЕНКО народився 7 липня 1993 року в місті Ромни.

Після закінчення 9 класів Роменської загальноосвітньої школи № 5 продовжив навчання у Роменському ВПУ-14, де здобув професії слюсаря з ремонту автомобілів та електрогазозварника. Від юних років Юрій був працьовитим, відповідальним і вправним у роботі.

У 2011 році Юрій ПАВЛЕНКО був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України. Службу проходив у Києві у Військовій службі правопорядку (ВСП).

Після завершення військової служби у 2012 році повернувся до рідного міста. Працював зварювальником у ТОВ «Ромни-кондитер», згодом – за фахом у ПрАТ «Роменський хлібокомбінат».

У 2014–2015 роках Юрій брав участь в антитерористичній операції на сході України. За сумлінну службу та виконання бойових завдань був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».

Після повернення з АТО продовжив трудову діяльність. У 2021 році розпочав роботу на Роменській дистанції колії ПЧ-13, де працював монтером колії.

Юрій був працьовитим, відповідальним і доброзичливим. Завжди був готовий допомогти рідним, друзям та іншим людям, поважав батьків і дорожив родиною.

У вільний час захоплювався риболовлею та автомобілями. Любив техніку, умів ремонтувати й майструвати.

24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, Юрій Олександрович був мобілізований до лав Збройних Сил України.

Службу проходив у складі 117-ї окремої важкої механізованої бригади. Захищав Україну на Сумському та Запорізькому напрямках. Під час служби отримав поранення. Після лікування у Запоріжжі повернувся до строю та продовжив службу.

У грудні 2023 року, під час виконання бойового завдання, зв’язок із Юрієм обірвався. Відтоді для його родини розпочалися довгі місяці болісного очікування та надії. Два роки і три місяці рідні жили з вірою, що Юрій живий і одного дня повернеться додому.

Та у лютому 2026 року, під час обміну тілами загиблих захисників, експертиза ДНК підтвердила найстрашніше…

26 грудня 2023 року старший стрілець-оператор 117-ї окремої важкої механізованої бригади, сержант ПАВЛЕНКО Юрій Олександрович загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Новопрокопівка Пологівського району Запорізької області.

Воїну назавжди 30 років…

У скорботі залишилися мама, тато, два брати і племінники. Для них він назавжди залишиться сином, братом і дядьком. Пам’ять про Юрія назавжди залишиться в серцях його рідних.

Юрій ПАВЛЕНКО віддав найдорожче – своє життя за Україну, за її свободу та незалежність. Його мужність, відданість військовій присязі та готовність до останнього виконувати свій обов’язок є прикладом справжнього патріотизму й незламності українського Воїна, повідомили в мерії Ромен.

Вічна пам’ять, шана і слава Герою – Юрію Олександровичу ПАВЛЕНКУ!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!