Дослідження Бюро аналізу політики за підтримки Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) показує, що місцеві бюджети регіону пройшли складну трансформацію: від довоєнного розвитку, «бюджетного клондайку» 2022–2023 років до значної залежності від державних дотацій і рішень центральної влади.

Дослідження стало основою для експертного обговорення бюджетних процесів і місцевого самоврядування в умовах війни під час круглого столу, організованого Бюро аналізу політики під керівництвом Віктора Бобиренка.  

До розмови долучилися депутат обласної ради Олег Медуниця та депутат Сумської ради Вадим Акперов, колишній депутат міської ради Дмитро Хандурін, директор Агенції регіонального розвитку Сумської області Григорій Стариков, експерт Бюро Світлана Лазарець. Також до дискусії були запрошені очільники прифронтових громад, представники бізнесу й партії «Слуга народу», але вони з різних причин не прийшли.

Бюджет зріс, але гривня подешевшала

Щоб зрозуміти, що відбулося з бюджетами Сумщини, варто почати з простого питання: грошей стало більше чи менше? Формально більше. Дохід бюджету Сумської громади торік становив 4,2 млрд грн, а у 2021 році, до війни, було 3,3 млрд грн. Але експерти застерегли від поспішного оптимізму, адже курс долара за цей час виріс із 27 до 45 гривень.

До того ж значну частину приросту дають не власні заробітки громади, а державна освітня субвенція, тобто гроші з державного бюджету на зарплати вчителям, та податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який росте разом із зарплатами. Саме ПДФО й єдиний податок підприємців забезпечують переважну більшість власних доходів місцевих бюджетів.

2022 рік: пільги для бізнесу вдарили по громадах

Перші зміни з'явилися менш як за місяць після початку повномасштабного вторгнення. У березні 2022 року держава ухвалила закон, який мав підтримати бізнес у найважчий час. Проте ціну за це частково заплатили місцеві бюджети.

По-перше, громади втратили частину акцизу на пальне, за рахунок якого раніше ремонтували місцеві дороги. По-друге, підприємцям із невеликим оборотом дозволили платити єдиний податок за зниженою ставкою. На Сумщині надходження від нього через це скоротилися більш як на 40%. По-третє, території бойових дій та окупації звільнили від земельного податку, тож відповідні громади недоотримали й ці гроші.

Військовий ПДФО

Невдовзі з'явився інший потік грошей, який частково компенсував ці втрати. З 2022 року до місцевих бюджетів почав надходити податок із грошового забезпечення військових. У 2023 році, за словами доповідачів, у Сумській області не було жодної громади, яка б не виконала план надходжень, а деякі мали перевиконання понад 150%. Загалом, згідно з дослідженням, у регіоні надходження зросли на 17% у 2022 році й ще на 7,1% у 2023-му.

Тривало це недовго. У листопаді 2023 року Верховна Рада забрала ці гроші до державного бюджету, щоб купувати дрони. Офіційне пояснення — місцева влада використовує кошти неефективно. Для Сумської області це означало недоотримати близько 3,2 млрд грн. Найтяжче довелося прифронтовим громадам, адже саме вони найбільше залежать від таких надходжень.

Проте повного провалу, якого побоювалися, не сталося. За словами учасників, цьому допомогло те, що бізнес підвищував зарплати й виводив їх із тіні, бо для бронювання працівників потрібна зарплата не нижча за середню. Тож ПДФО росте, але експерти застерегли, що в реальних грошах видатки громад усе одно скоротилися. А влада посилається на успішну адаптацію, щоб виправдати наступні вилучення.

Додаткові відсотки ПДФО під загрозою

Одне з таких вилучень може бути вже наступного року. Йдеться про додаткову частку ПДФО, яку громади отримали ще до війни. У листопаді 2021 року держава збільшила частину цього податку, що залишається в громадах, із 60 до 64%. Це мало компенсувати місцевим бюджетам заморожені тарифи на тепло. Сьогодні громади мають спрямовувати ці додаткові відсотки на енергоносії, комунальні послуги й передусім на борги за різницю в тарифах, тобто різницю між реальною вартістю тепла й тим, що платять люди. Самі вирішувати, на що їх витратити, вони не можуть.

Учасники очікують, що в бюджеті на 2027 рік ці гроші заберуть повністю.

Реверсна дотація: мораторій скінчився

Ще один спосіб перерозподілити гроші між громадами, — реверсна дотація. Це кошти, які держава забирає в найбагатших громад, щоб допомогти тим, кому їх не вистачає. До війни її платили три громади Сумщини, і, за словами учасників, це були сотні мільйонів гривень на рік.

З початком повномасштабного вторгнення цей механізм призупинили. У 2022–2024 роках реверсну дотацію не стягували ні з кого, тобто найзаможніші громади залишали собі всі гроші. У 2025 стягнення відновили, і загалом по країні таким способом забирають приблизно 12–14 млрд грн на рік. Винятком стали громади в зонах активних чи можливих бойових дій.

Нині на Сумщині під вилучення потрапили Роменська, Андріяшівська, Липоводолинська, Бочечківська та Комишанська громади, тобто здебільшого невеликі громади, а не обласний центр. Отже, мораторій, який діяв у перші роки війни, скінчився, і перерозподіл між громадами повернувся.

Нові джерела грошей: від свободи до ручного розподілу

Якщо власні доходи громад стали менш передбачуваними, то що їх замінило? Здебільшого гроші з державного бюджету, які надходять у різний спосіб. Колишні довоєнні субвенції (цільові гроші з державного бюджету) зникли або змінилися. Не стало субвенції на розвиток окремих територій, завдяки якій депутати пишалися «своїми» проєктами. Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) не фінансували у 2022–2024 роках, а в 2025-му Сумщина отримала з нього понад 200 млн грн.

Натомість з'явилися нові інструменти. Фонд ліквідації наслідків збройної агресії за три роки дав області майже 1,87 млрд грн на відновлення та ліквідацію наслідків ударів по критичній інфраструктурі.

Нова субвенція на проєкти комплексних планів стійкості регіонів для Сумщини передбачає понад 1,7 млрд грн, але станом на 7 жовтня, за словами експертів круглого столу, нічого не надійшло. Програма «єВідновлення» схвалила для родин зі знищеним житлом сертифікати на 2,4 млрд грн, проте, як зазначили учасники, виплати призупинені через брак грошей.

Є й одноразові рішення. З Резервного фонду державного бюджету на підприємство критичної інфраструктури виділили понад 100 млн грн, і це єдине надходження з цього фонду до області цього року. Ще 44 млн грн у 2025 році за програмою «Відновлення України» разом з Європейським інвестиційним банком отримали сім громад, найбільше з-поміж них Шосткинська й Сумська.

Окремо йдуть додаткові дотації прифронтовим і деокупованим громадам на зарплати вчителям і лікарям, соцпрацівникам та комунальні послуги закладів. За січень–вересень 2026 року бюджети області отримали на це близько 800 млн грн, а ще понад 300 млн грн дали окремою дотацією на території бойових дій.

Гроші є, а видатки заблоковані

Експерти круглого столу зазначають, що навіть ті гроші, які в громад є, вони не завжди можуть витратити - бюджети громад виконано майже на 80% за доходами й лише на 60–65% за видатками. Залишки на рахунках місцевих бюджетів в Україні на 1 жовтня сягнули 185,6 млрд грн, майже вдвічі більше, ніж на початку року. З 9 вересня, за повідомленнями Асоціації міст України, казначейство не проводить частину платежів на захист енергетики, підготовку до опалювального сезону та відновлення.

Причини учасники назвали такі: черговість платежів, за якою будівництво й ремонти стоять в кінці черги й казначейство їх не оплачує, обережність громад, які свідомо накопичують запас на зиму й непередбачувані потреби, довгі закупівлі в Prozorro й затримки з погодженням субвенцій Кабінетом Міністрів.

Ручне управління замість децентралізації

Якщо скласти ці зміни разом, вимальовується спільна картина. Експерти дійшли висновку, що грошей у громадах не менше, а інколи й більше, ніж до війни, але змінилося, хто ними розпоряджається. За їхніми словами, замість формульних субвенцій, розмір яких громади знали заздалегідь, з'явилися кошти, які розподіляють військові адміністрації «в ручному режимі».

Під час круглого столу озвучили пропозицію виділити прифронтові громади в окремий статус із власним розподілом фінансів. Також присутні на зустрічі зазначили, що інвестори навряд чи прийдуть у прикордоння найближчим часом, тож такі громади потребуватимуть державної підтримки.

Окремо учасники говорили про корупційні ризики, що виникають під час розподілу й використання бюджетних коштів у воєнний час - чим більше грошей розподіляють вручну, тим важливіше стежити, куди вони йдуть.

Це був перший захід із серії запланованих. Наступну зустріч організатори планують присвятити, серед іншого, корупційним ризикам усунення самоврядування від бюджетного процесу.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!