Учора був учасником цікавого дійства у 160-му виборчому окрузі на Сумщині.
Дзвінок у двері моєї квартири. Відчиняю. Стоїть молода симпатична білявка зросту менше середнього із олівцем і зошитом у руках. Привіталася і одразу ошелешила новиною:
- 28 октября - вибори в Верховную Раду!
- Та що ви кажете? Невже? - здивувався я.
- Да. Ми проводимо опитування. Чтоб предварительно знать... Українською я не дуже, буду російською...
- Ви від якоїсь партії? - поцікавився я.
- Партія регіонов.
- За цю партію голосувати не буду.
- А за какую?
- За "Свободу".
Дівчина занотувала це у зошит і повідомила:
- Кандідатом у нас будєт міський голова Нога.
- Знаю. Він же голова міської організації Партії регіонів.
- Будете за него голосовать?
- Ні.
- А за кого?
- За Сербіна, що від опозиції.
Дівчина і це записує. Потім намагається довести, що треба голосувати за Ногу. Відчувши, що зусилля її марні, питає моє прізвище. Виявилось, у її зошиті є навіть графа, в яку вона повинна занести прізвища опитаних. Там же вказаний і номер квартири. Назвати прізвище я відмовився.
- Ну, скажітє, хотя би, ініціали.
Ініціали назвав і думав, що інтерв'ю завершено. Але білявка нанесла останній неперевершеної чарівності штрих:
- Распішітесь.
І пдсунула мені зошит. Ні, шановна регіоналко, це вже занадто! Підписуватись вівдмовився. Білявка попрямувала до дверей сусідньої квартири.
Що б там не говорили, а зайнятна ця Партія регіонів. З нею не засумуєш.