У Сумах робота з людьми з інвалідністю була започаткована німецькою громадською організацією «Феліцитас». І це було взагалі перше визнання людей з інвалідністю в Україні. Саме завдяки цій організації було обладнано майстерні у відділенні денного перебування «Спільнота». З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну фонди та громадські організації підтримують та допомагають «Берегині» розширити спектр допомоги соціально незахищеним верствам населення.

У Сумській громаді за даними Департаменту соціального захисту населення, на обліку перебуває 21 тисяча осіб з інвалідністю. Соціальну адаптацію у відділеннях терцентру «Берегиня» проходить близько 120 людей з особливими потребами. Важливий напрямок центру - робота з сім’ями, де є діти з інвалідністю, що мають розумову відсталість.

Для працівників центру основна мета - підготувати таких людей до самостійного життя. У «Берегині» навіть розробили власну програму, по якій кваліфіковані спеціалісти працюють щодня. Робота проводиться не тільки з вихованцями. Завдання спеціалістів полягає в тому, щоб навчити батьків сприймати свою дитину, як людину з прихованими можливостями.

Відділення денного перебування

Для родин, в яких є особи з інвалідністю, відділення денного перебування «Берегині» стали справжнім порятунком. Саме тут люди з особливими потребами отримують соціальну та соціально-побутову адаптацію.

Робота з людьми з інвалідністю спрямована на виявлення їхніх потреб і впровадження заходів для підтримки здоров’я, розвитку соціальної незалежності, відновлення навичок орієнтування, самообслуговування та інших важливих умінь.

Спеціалісти допомагають аналізувати життєві ситуації, визначати проблеми та знаходити ефективні шляхи їх вирішення. Проводиться психологічна підтримка для покращення емоційного стану та адаптації в повсякденному житті.

З відвідувачами працюють інструктори з трудової адаптації, організатори дозвіллєвої діяльності, соціальні педагоги, практичні психологи.

Творчі майстерні

Для молоді з інвалідністю у відділеннях денного перебування активно діють розвиваючі напрямки: заняття з кераміки, побутове виховання, столярна майстерність та ткацтво. Багато хлопців обирають столярний напрям - виготовляють дощечки, годівнички тощо. Вся робота надається залежно від складності й можливості її виконувати - хтось може тільки шкурити деревину, а хтось може гвіздками прибивати.

Молодь із задоволенням займається керамікою. Для цього в майстерні відділення «Спільнота» є гарне обладнання.
Дуже популярна вишивка в різних техніках і ткацький напрямок. Виготовляють елементи одягу для ляльок-мотанок і самі ляльки-мотанки, чоловічі вишиванки, для чого виконують елементи вишивки на канві. Навчаються ремонтувати одяг та готувати їсти.

На фото: Інструктор з трудової адаптації швейно-ткацької майстерні Ірина Дмитренко з відвідувачками 

Кожен може опановувати роботу за бажанням – вишивають та в'яжуть і хлопці, і дівчата.

Наполегливість у творчості вихованців викликає подив та повагу: далеко не всім здоровим людям вдається досягти таких результатів. Так, Дера Максим, який має інвалідність II групи з дитинства, створює дивовижні картини за допомогою бісеру навіть зі скованими хворобою руками, з обмеженою можливістю рухів. Наталія Кирєєва вишиває картини хрестиком і бісером, ще й знаходить час для театрального мистецтва.

Олена Луговська опанувала багато технік: вишивка хрестиком та занизуванням, в’язання гачком, на ткацькій рамці, «канзаши», навчилася шити на машинці. І на цьому не зупиняється – має велике бажання знаходити себе в інших напрямках.

Роботи молоді з інвалідністю неодноразово брали участь у виставках – і в Україні, і за кордоном. Картини, обереги та ляльки-мотанки, зроблені вихованцями територіального центру часто ставали подарунками від сумських делегацій як в країні, так і в закордонних візитах.

Театр на узбіччі театру

Можливістю проявити свої творчі здібності для багатьох стало театральне мистецтво. 

«Спочатку у нас були просто якісь свята з молоддю - «ранки». Вони, звісно, відрізнялися від традиційних. Ми розуміли, що це все-таки не звичайні діти. І коли побачили, що вже почали в Україні з'являтися такі театри, то ми подумали, чого б і ні», - каже Інна Галіченко завідувачка центру "Берегиня".

Спочатку працювали як театральні студії при відділеннях. Пізніше до театральної спільноти «Берегині» доєдналися театральна студія спеціалізованої школи та театру Нянькіних. Наразі «Театр на узбіччі театру» об’єднує близько ста людей з інвалідністю.

Для них сцена стає шансом проявити свої творчі здібності та розкрити потенціал. За лаштунками театру стоїть величезна праця акторів та тих, хто підтримує людей з інвалідністю, допомагаючи їм реалізувати себе у творчості.

«Театр на узбіччі театру» не обмежується виступами лише в Сумах – колектив активно бере участь у фестивалях по всій Україні, здобуваючи численні нагороди та дипломи. Навіть під час карантину вони не припинили свою діяльність, а перейшли в онлайн формат, зберігаючи традицію участі в культурних заходах.

Щороку в Міжнародний день людей з інвалідністю актори проводять мистецько-театральну акцію «Театр на узбіччі театру». Цьогорічна акція пройшла п’ятнадцятий раз.

Наближаємо перемогу разом

З початком повномасштабного вторгнення був час, коли молодь не відвідувала осередки. І це було дуже складно для них та їх рідних. Працівники відділень не втрачали контакту з такими сім’ями та, за першої можливості, повернулися до занять.

Але реалії вже були інші – перебування в укриттях, відключення електроенергії. Робота в гуртках за інтересом та творча діяльність отримали інший сенс.

З 2022 року у територіальному центрі започаткували волонтерську акцію «Наближаємо перемогу разом». Цей рух підтримала молодь з інвалідністю. 

З того часу в осередках плетуться килимки, в’яжуться шкарпетки. Наразі цей процес значно прискорили – у майстерні «Спільноти» з’явилася в’язальна машина. У лікарні шиють спеціальну спідню білизню для захисників, щоб вона могла швидко зніматися. Шили балаклави, рукавиці та захисні костюми. Юнак, що мав навички плетіння рибальських сіток, яка є основою для маскувальних сіток військовим, навчив цієї справи інших. Що стало дуже в пригоді. У столярній майстерні заливаються окопні свічки, виготовляються розпалювачі. Все це передається на потреби захисників.

Окрім цього, для оборонців виготовляють обереги, від яких віє теплотою та любов’ю з першого погляду.

Кожен долучається до роботи залежно від своїх можливостей – хтось крутить картон для свічок, хтось готує баночки та заливає віск, у когось гарно виходить шити, а хтось вишиває хрестиком для оберегів фартушки. Вироби молоді з інвалідністю – вони особливі: наповнені унікальною енергетикою людей зі щирими, світлими почуттями.

Відвідування центру – сенс життя 

Для багатьох людей відвідування денних відділень стало способом життя. Є такі, хто ходить у центр чи не від початку.
Щодня вони приходять для того, щоб попрацювати, поспілкуватися, як вони говорять. Їх не можна вилучати - це їх особливість. 

«Ми кажемо молодь, але молодь вже не зовсім підходить, тому що є у нас і 18, і 17 років, і 50+.
Вони всі дружать. Дуже один за одного. Вони збираються, чекають один одного, домовляються, десь ходять разом. Спілкуються. Вони дуже все цінують. Ну, не без того, що десь там і погримають один на одного, і поплачуть. Дуже тримаються спільноти, і для них як покарання, якщо доводиться залишатися вдома», - каже Ірина Дмитренко, інструктор з трудової адаптації швейно-ткацької майстерні. 

Заняття в «Берегині» для когось вже дали шанс для самостійного життя, а для когось ще тільки початок шляху, який дає надію на нові можливості для людини з інвалідністю.

«Це клопітка робота, це щоденна робота. І, на жаль, в них навички з часом втрачаються.
І тому кожен якийсь напрямок, який би ми не запроваджували, це вже як алгоритм, який треба робити щодня. Від А до Я. Його треба в голові зафіксувати так, щоб він був на механізмі, щоб вони дійсно могли потім працювати самі", - каже Інна Галіченко.

Болісним питанням для працівників та осіб з інвалідністю є смерть батьків-опікунів. Якщо людина з обмеженими можливостями не може жити самостійно, без сторонньої допомоги, і нового опікуна знайти не вдається, таку людину доводиться оформити в інтернатний заклад.

Фото в матеріалі використані зі сторінки Відділення денного перебування "Спільнота" у Фейсбуці.

• Ця стаття стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Європейським центром свободи преси та медіа та спрямована на підтримку українських медіа. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!