

На перший погляд, це просто енциклопедія. Без реклами, клікбейтів та політики. Вікіпедії довіряють, коли потрібно щось швидко з’ясувати, ШІ на її основі формує свої відповіді на запити. Та для когось і досі новина, що не всі її мовні версії однакові.
Попри війну та зростання українськомовного сегмента в мережі, частка використання російської Вікіпедії в Україні досі перевищує українську. У 2024 році вона становила 45,03 % проти 39,18 %. А отже — мільйони людей щомісяця читають тексти, у яких можуть бути заховані неправдиві факти, маніпуляції та російські наративи.
Розповідаємо, як саме російська Вікіпедія змінює уявлення про Україну — й чому важливо бути до цього уважними.
Кожна мовна версія Вікіпедії — це не переклад і не копія, а окрема спільнота адміністраторів/-ок і дописувачів/-ок, які вирішують, який вигляд матиме той чи інший матеріал. У випадку з російською Вікіпедією це означає, що редактор(к)и можуть свідомо чи несвідомо дотримуватися шкідливих наративів та поширювати їх.
Так, у статтях знаходимо визнання багатьох важливих фактів — окупації Криму, початку повномасштабного вторгнення, окремих воєнних злочинів Росії. Але поруч із цим існують замовчування, розмиття відповідальності, підміна понять або просто відверта брехня.
Один із найпоширеніших типів фейків — привласнення українських діячів/-ок. На сторінках російської Вікіпедії їх часто зараховують до радянських або російських, повністю ігноруючи їхню ідентичність.
Сергій Корольов, конструктор, який запустив у космос перший корабель із людиною, у російській Вікі — виключно «радянський» вчений. Хоча народився в Житомирі, навчався в Києві та Одесі, був засуджений спочатку до страти за «антирадянську діяльність», а потім — до 10 років таборів. До затримання у паспорті Корольова було написано, що він — українець, і те саме він зазначив у заяві на вступ у Київську політехніку.

Те саме з Казимиром Малевичем. Етнічний поляк, який називав себе українцем й народився в Києві, перетворюється на «російського художника».

Та справа не лише в біографіях. Небезпечними є і маніпуляції в статтях про події, зокрема про російські злочини.
Наприклад, в описі окупації Бучі навесні 2022 року автори уникають чітких формулювань на зразок «російські військові вбивали мирних жителів». Замість цього — «російських військових звинувачують», «масові вбивства на території, яку контролювали росіяни». Відповідальність розмивається, а для неуважного читача/-ки створюється враження, ніби йдеться не про доведені злочини, а якісь припущення.

Окрім цього, серед джерел, які використовують для статей в російській Вікіпедії, можна зустріти ресурси, яких не раз викривали в поширенні пропаганди — «Газета.ру», «Вести.ру», Lenta.ru та інші.
Російська Вікіпедія залишається однією з найвідвідуваніших у світі — на третьому місці серед усіх мовних версій. Її переглядають не лише в Росії, а й у Молдові, Казахстані, Вірменії, Україні тощо.
Причини різні: з одного боку, комусь звичніше шукати інформацію російською; з іншого — у пошуковиках (зокрема Google) російська Вікіпедія часто зʼявляється першою, навіть якщо запит написано українською.
Коли російська Вікіпедія подає певні наративи під виглядом фактів, формується хибне уявлення про події. І це уявлення стає основою для суджень не лише ворогів, а й самих українців/-окі або їхніх союзників.
Насамперед розвивати українську Вікіпедію. Це волонтерський проєкт, до якого можуть долучитися всі: створити статтю, відредагувати помилку чи додати джерело. Над Вікіпедією працюють як звичайні дописувачі/-ки, так і користувачі/-ки з більш розширеними правами — патрульні й адміністратор(к)и.

«Складно чітко порахувати кількість людей, які працюють над розвитком Вікіпедії. Але приблизна цифра — це 3,5 тис. активних користувачів щомісячно», — розповідає Антон Процюк, адміністратор української Вікіпедії та координатор програм ГО «Вікімедіа Україна».
Також важливо свідомо обирати українську версію — навіть якщо Google показує її нижче.
«Іноді бувають ситуації, коли людина шукає щось українською, а Google все одно пріоритизує російськомовну Вікіпедію. Це впливає на трафік. Ми не маємо прямого впливу на це, але спілкуємося з Google, щоб якось урегулювати це питання», — додає Процюк.
І головне, памʼятаймо: у Вікіпедію слід йти за енциклопедичними знаннями, а не новинами. Про поточні події читаємо в медіа, що дотримуються журналістських стандартів. У Вікіпедії свіжа інформація часто не перевірена патрульними та адміністратор(к)ами, а у випадку з російською Вікіпедією — ще й може бути навмисно викривлена.
Російська Вікіпедія — це інструмент російського впливу, небезпека якого саме в тому, що його не завжди помічають. У школі, в університеті, на перших рядках видачі Google. У часи, коли війна йде не лише на фронті, а й в інфопросторі, критичне мислення — одна з головних ліній нашого захисту.
Авторка — Богдана Смуток
Статтю створено в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади.

