Повномасштабне вторгнення змінило ритм і тональність життя для мільйонів українців. Путивль – прикордонне місто, і тут реальність війни відчувається особливо гостро. Тоді дівчина свідомо обрала творчість, яка стала для неї якорем, способом залишатися собою, не розчинятися у тривозі й не втрачати зв'язку з власними цінностями.

Сьогодні Вікторія читає книги, пише вірші, займається науковими дослідженнями, грає на гітарі. Кожне з цих занять – не втеча від реальності, а спосіб у ній вистояти.

Пробувати себе у творчості дівчина почала ще змалечку. Вона слухала аудіокниги, читала дитячі вірші, а потім починала створювати власні історії. Перший твір написала на друкувальній машинці у дідуся – просту казочку, яку не хотіла забути. Так само народився і перший вірш.

Коли виросла, заняття творчістю стало невід’ємною частиною її життя. Для дівчини література і мистецтво є засобом самовираження, а наука - способом пізнати світ.

У 16 років Вікторія вже має свою першу видану збірку творів. Книга «Світ моїх фантазій» поєднала юнацьку щирість і дивовижну глибину думки. Її вірші наповнені відвертістю та емоційною силою. Збірка стала не просто дебютом, а й хронологією творчого шляху – від найперших дитячих рядків до більш зрілих роздумів.

Важливе місце у творчості Вікторії займає тема жіноцтва. Вона захоплюється такими авторками, як Чімаманду Нгозі Адічі, Луїзу Мей Олкотт, Джейн Остін, Кетрін Стокетт. Серед натхненниць не лише літературні постаті, а й науковиці, зокрема Марія Кюрі.

Зараз Вікторія вже працює над другою збіркою. Вона буде інакшою, більш медитативною, зосередженою на силі людського досвіду.

Іноземні мови – один із напрямків, у якому Вікторія Новікова невпинно розвивається. Англійська, китайська, іспанська, французька, німецька – п'ять мов, які опановує школярка. Для дівчини вивчення мов – це занурення у кожну культуру, адже мова відкриває новий спосіб думок і відчуттів.

Починала з англійської у шкільні роки, яку полюбила за мелодійність і виразність. Найскладнішим викликом виявилася німецька, яку Вікторія опановувала «з нуля». А потім занурилася у китайську мову, яка потребувала зовсім іншого типу мислення, ділиться дівчина.

Окреме місце в житті Вікторії займає рідний Путивль. Для неї це не лише місце народження, а живий простір, що формує характер.

У громаді Вікторія знаходить підтримку і відчуття спільності. Вона волонтерить у міській бібліотеці, допомагає організовувати культурні заходи, підтримує шкільне самоврядування, проводить позакласні заняття з англійської мови для дітей. Для неї допомога людям не обов'язок, а природна потреба, така ж, як писати вірші або вивчати мови.

У майбутньому Вікторія планує й надалі розвиватися у тих сферах, які надихають її найбільше – поезії, науковій діяльності та благодійності. Саме вони, за словами дівчини, приносять їй відчуття радості, сенсу і справжнього щастя.

Своїм одноліткам і собі у важкі моменти Вікторія дає просту, але дуже важливу пораду: «Будьте собою. Ідіть за своїм серцем і ніколи не зраджуйте те, що робить вас щасливими. Справжній успіх – це бути щасливим. І тільки ви визначаєте, що означає щастя для вас».

Історія Вікторії – про силу і світло покоління дітей війни Сумщини, які зростають у непростий час, але несуть у собі віру, талант і надію.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!