У багатьох українських політиків є політичні фішки. У Тимошенко це улюблена тема тарифів, потім- "Новий курс", тепер вона дує в одну дудку із Зеленським про мир і переговори, розраховуючи потрапити в крісло прем'р-міністра. У Ляшка- злочинний МВФ, у Мураєва- теревені про війну до "до последнего украинца". Зеленський обрав своїм лозунгом- фішкою мир за будь-яку ціну. Готовий навіть на коліна впасти перед Путіним заради цього. (Який контраст із Черчілем, який ставши прем'єр-міністром під час війни з нацистською Германією, звернувся до співвітчизників приблизно так: "Я нічого не можу вам пообіцяти, крім поту, крові заради перемоги." Видно, мав яйця на відміну від Зе. І По.) Бо без закінчення війни, ну, ніяк неможливий рух України у світле майбутнє. Але чи справді це так. Кому як не єврею (як стверджують злі язики і Вікіпедія) Зеленському про маленьку кількамільйонну державу Ізраїль, яка вже понад півсоліття веде перманентну війну з багатомільйонним арабським оточенням і не тільки успішно відбивається, а й перемагає. Євреї Ізраїлю, незважаючи на війну, в пустелі побудували державу з процвітаючими сільським господарством, промисловістю, ВПК, потужною армією, ядерною зброєю, високими зарплатами і пенсіями. І т. д., і т. п. Може, Зеленського відправити на стажування в Ізраїль повчитися керувати державою? Чи тамтешніх євреїв запросити в Україну, як колись наші передки запросили варягів, навести у нас порядок?

   Так що, очевидно, причина наших негараздів не війна. А що ж тоді? Як сказав економіст Віктор Суслов, в Польщі все добре, тому що там весь час при владі були патріоти, а в Україні все погано, тому що у нас українські патріоти ніколи не були при владі. Патріотами не були ні московські колаборанти комуністи Кравчук  і Кучма. Кучма, той взагалі, один із небагатьох, не голосував за визнання незалежності України у Верховній Раді. Кравчук "струсил" і поділив Чорноморський флот, який майже повністю базувався на території України, у співвідношенні 16% Україні, решта- Росії і надав статус автономії Криму, заклавши таким чином перший камінь у фундамент сепаратизму. Ні російська маріонетка Янукович, ні Тимошенко, у якої українське лише прізвище чоловіка. Ні торгаш Порошенко, про якого Карл Маркс сказав, що по-перше,в основі кожного багатства лежить злочин, а, по-друге, що, коли бізнесмену світить прибуток під 300%, він заріже рідну маму. Тому Порошенко розкладав яйця у два кошики: український, бо хотілося хизуватись перед європейськими грандами типу Меркель в якості президента чималенької країни, і в російський, про що, зокрема, свідчить зелене світло в Україну Медведчуку. Бо хотілось наживатися на торгівлі з Росією. Був один, на мій погляд напівпатріот президент Ющенко, чудовий керівник Нацбанку, чудовий прем'єр-міністр, але нікудишній політик, якого "московська лиса" Тимошенко  обіграла однією лівою. Не є українським патріотом і Зеленський. Не бачу абсолютно ніяких підстав для цього. Якщо не вимірювати патріотизм кількістю побудованих собачих будок, сплачених податків,як це брехливо роблять мураєви, червоненки, рабіновічі і їм подібні.

   Але чи можна припинити війну на Донбасі, не падаючи на коліна. Можна. Про це свідчить приклад ще однієї маленької країни Грузії. Грузинсько-російська війна тривала всього кілька днів. Росія мала всі шанси окупувати Грузію, але не наважилась це зробити, по-перше, тому що  не могла проігнорувати позицію Заходу, а, по-друге, тому що на чолі Грузії стояла команда патріотів на чолі з реформатором і антикорупціонером Саакашвілі. Саакашвілі не падав на коліна перед Путіним,незважаючи на те, що Росія перекрила газ Грузії і доступ грузинських товарів в Росію,прагнучи задушити країну економічними методами. Навпаки, він розірвав дипломатичні стосунки з Росією і здійснив реформи, завдяки яким Грузія подолала корупцію, економічну залежність від Росії, стала економічним чудом в світі.

   Чому ж Путін не хоче відчепитись від 40млн-ї України, незважаючи на позицію Заходу, і війна триває вже довше, ніж Велика Вітчизняна. Тому що цей хижак бачить в Україні слабку корумповану неконсолідовану жертву. Такою її робив 5 років повний антипод Саакашвілі торгаш Порошенко.

   Насамкінець хотілось би нагадати Зеленському слова іспанської комуністки часів громадянської війни в Іспанії Долорес Ібарурі, які широко популяризувались в СССР: "Лучше умереть стоя,чем жить на коленях". Оце і є патріотизм.