Основними джерелами фінансування залишаються власні кошти підприємств (72,2%), кошти державного та місцевих бюджетів (17,1%), а також кошти населення на житлове будівництво (5,5%). Лише потім йдуть банківські кредити (2,9%), за якими слідують кошти нерезидентів та інші джерела (разом 2,5%).

Для порівняння, у 2013 році частка кредитів у фінансуванні внутрішніх інвестицій становила 14,8%. Після банківської кризи 2014-2016 років цей показник знизився майже вдвічі, утримуючись на рівні 6-7% до початку повномасштабної війни (у 2018 – 6,7%, 2019 – 7%, 2020 – 6,7%, 2021 – 5%), а в 2022 році зменшився до 4,2%.

Не виключено, що статистика держстату може недооцінювати частку банківського кредитування, оскільки не враховує інвестиції, фінансовані з обігових коштів підприємств, джерелом яких є банківські кредити. Проте, незважаючи на це, факт залишається фактом: за однакової методики підрахунку, частка банківських кредитів за останні 10 років впала в 5 разів, а в порівнянні з останніми роками перед війною – вдвічі. Проце пише Данило Гетманцев.

Частка інвестиційних кредитів у структурі виданих банківських кредитів залишається низькою. Це підтверджується даними програми стимулювання кредитування «5-7-9», де з лютого 2022 року інвестиційні кредити становлять лише 11% від загальної кількості виданих кредитів. За оцінками банків, питома вага інвестиційних кредитів у їхніх портфелях складає в середньому 15%, що в 2-2,5 рази менше, ніж у країнах Східної Європи.

Існують й інші показники, які свідчать про низький рівень кредитної активності та недостатні темпи її відновлення:

За даними НБУ, на кінець другого кварталу 2024 року частка кредитів суб’єктів господарювання та фізичних осіб у чистих активах банківського сектору становила 23,6% (зокрема, корпоративні кредити – 17,5%). Для порівняння, на кінець 2021 року цей показник був значно вищим – 36,1% (26,3%).
Рівень проникнення кредитів резидентам (бізнесу та населенню) істотно знизився до початку війни, а після її початку скоротився ще більше. Частка кредитів до ВВП у 2019 році становила 24,4%, у 2020 – 22,5%, у 2021 – 19,2%, у 2022 – 19,2%, а в 2023 – 15,3%. У 2024 році, навіть за існуючих тенденцій до нарощування гривневого кредитного портфелю, ця частка очікується на рівні близько 15% від ВВП.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!