Основним завданням державних ЗМІ було PR-забезпечення поїздки лукашенка до рф. З одного боку вони показували союзницькі відносини москви та мінська, а з іншого боку демонстрували, що лукашенко – самостійний у прийнятті рішень.

Паралельно пропаганда просувала найголовніший наратив: «У білорусі все добре, ми впевнено розвиваємося, попри підступність ворогів, молодий енергійний президент лукашенко впевнено керує країною».

Пропагандистам довелося реагувати на падіння української ракети комплексу С-300 на території білорусі. Вони розглядали версії того, що ракета полетіла не в той бік, або її збили сили ППО країни.

І лише через деякий час підключилися чергові «експерти», які заговорили про «провину України та колективного Заходу, що стоїть за нею». Буквально за день усе почали подавати у повному відриві від російського обстрілу ракетами території України. ЗМІ писали, ніби українці просто запустили ракету на територію білорусі, а білоруське ППО її збило.

Також пропагандисти поширювали наратив: «європейці страждають від холоду і голоду, злидні стукають у двері європейських будинків, лише тому, що вони не захотіли дружити з рф і підтримують Україну за вказівкою США».

Щодо України білоруські держЗМІ продовжують вести стратегічну лінію, нав’язуючи один принциповий наратив: «Україна не є самостійною державою, вона підпорядковується Заходу і діє за його вказівкою».

Також білоруські пропагандисти стверджують, що «Україна програє на полі бою, все дуже погано, і Захід скоро перестане їй допомагати».