28 лютого 2025 року, від тяжких ран, отриманих на полі бою під час виконання бойового завдання, серце Руслана назавжди зупинилося…

Його останні слова, які він залишив своїм рідним, були: "Все буде добре, ми обов'язково переможемо!" Ці слова стали символом його віри, незламності та сили духу.

Соколов Руслан Вячеславович народився 7 вересня 1980 року в місті Глухів — мальовничому куточку Сумщини, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. З самого малку він був добрим, товариським хлопцем, який завжди приходив на допомогу.

Навчався в Глухівській ЗОШ №1, а згодом продовжив здобувати освіту в Глухівському професійному технічному училищі №31. Потім продовжив свою освіту в Глухівському агротехнічному фаховому коледжі СНАУ за спеціальністю електромонтера.

Руслан Вячеславович працював токарем, а потім охоронцем у Києві. Усі, хто знав його, говорять про нього як про людину з великим серцем — завжди готового підтримати, допомогти чи просто сказати добре слово. Його доброзичливість і щирість притягували людей.

Та найбільше місце в його серці займала сім'я. Руслан разом із дружиною виховував сина та доньку. Він був турботливим батьком, який мріяв про щасливе майбутнє для своїх дітей. У вільний час любив займався спортом, намагався вести активний спосіб життя.

10 травня 2024 року Руслан Вячеславович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він не шукав легких шляхів і з перших днів проявив себе як відданий захисник своєї землі.

Наш Герой вірив у перемогу, вірив, що правда на нашому боці, і до останнього подиху залишався вірним своєму обов'язку.

Руслан був не просто воїном — він був Людиною з великої літери. Добрий, чесний, чуйний — таким він залишиться в пам'яті всіх, хто мав честь знати його. Його подвиг неможливо забути, бо він віддав найцінніше — своє життя — заради майбутнього своїх дітей, своєї родини, всієї України.

Соколов Руслан Вячеславович був удостоєний нагород: Почесного знака Головнокомандувача Збройних Сил України "Хрест хоробрих" та пам’ятного знака "Хрест доблесті". Ці відзнаки стали ще одним свідченням його відваги та самопожертви, повідомили в мерії Глухова.

Схиляємо голови перед світлою пам'яттю Героя. Вічна шана і слава тобі, Руслане! Ти назавжди залишишся у наших серцях.

Герої не вмирають...

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!