- Командування противника явно намагається "розтягнути" сили та засоби ЗСУ на всіх цих трьох оперативних напрямках і використовує для цього досить ефективну методику - активізує одночасно або через невеликі проміжки часу свої передові підрозділи, які вже (раніше) вторглися в прикордонну зону Сумської та Харківської областей, або організовує низку нових вклинень на інших її ділянках та напрямках.

- Очевидно, що наступ противника в Сумській області, який раніше його командування оцінювало як «перспективний», на даний момент зіткнувся з певною кризою, викликаною двома основними причинами - він явно не був абсолютно раптовим для українського командування і тому противнику довелося буквально "вигризати" цю "буферну зону" (відповідно, зазнати дуже значних втрат, що, в підсумку, позначилося на рівні боєздатності передових частин його Курської групи військ), а другою причиною став вибір російським командуванням району для його «кидка на Суми». Це було очевидно не тільки йому, а й, напевно, українському командуванню (з півночі та північного сходу) – найкоротшим від кордону, без необхідності форсувати великі водні перешкоди чи долати значні ліси, чого не скажеш про варіант – зі сходу, де річка Псьол та досить велика лісова зона.

- Третім, найбільш тривожним фактором, безсумнівно, є розвиток кризи оборони Збройних Сил України на Куп'янському напрямку. На даний момент командування противника намагається, що називається, "на повну" скористатися своїм успіхом на плацдармі на північ від міста - створити передумови для успішного прориву до Куп'янська обома берегами Осколу з півночі і при цьому розгромити угруповання ЗСУ, що обороняються від Сіверського Дінця до кордону в східній частині Харківської області.

Наскільки я розумію, в даному контексті зовсім не випадково, свого часу, була «переформатована» 6-та загальновійськова армія (ЗВА), де замість двох окремих мотострілецьких бригад (омсбр) було сформовано відразу дві спеціалізовані «штурмові» мотострілецькі дивізії (мсд). Відповідно, її 25-та та 138-ма омсбр були переформовані у 68-му та 69-ту мсд, які вже активно задіяні противником на фронті. Крім того, у зв'язку з цим формування ще одного, нового армійського корпусу в складі УВ "Север" (він же "у миру" - Ленінградський військовий округ) - 44-го АК (у складі 72-ї мсд та 128-ї омсбр) + "розширення" додатковими мотострілецькими полками двох "старих" корпусів цього округу - 11-го і 14-го АК.

Очевидно, що відповідний задум (план) противника в цьому сенсі передбачає «синхронний» наступ 6-ї ЗВА на Куп'янському напрямку та активізацію частин і з'єднань 11-го і 44-го АК на Вовчанському напрямку. І на даний момент він хоч і «зі скрипом», але продовжує успішно реалізовуватися.

Своєрідний «домішок» до нього, у вигляді «кидка на Суми», очевидно, покликаний, між іншим, змусити українське командування безперервно «тасовати» по напрямкам на максимально широкому фронті свої резерви, за допомогою яких воно могло б, у іншому випадку, парирувати ці оперативні спроби противника,. Відповідно, це збільшує шанси російського командування на загальний успіх його плану, який, очевидно, вже почав реалізовуватись.