Тривалий час він перебував у забутті, зовсім мало було й відомостей про Олексія Олексійовича. Про нього чомусь забули. А вже в незалежній нашій державі - взагалі перестали навіть згадувати його ім’я.

Відомі краєзнавці  Буринського району та області  зібралися, щоб все ж таки згадати його добре ім’я, вшанувати пам'ять про свого видатного земляка.

У їхніх виступах  наголошувалося на значимості доробку, який вніс О. Сидоров у дослідження культури та мистецтва.

Голова культурно-просвітницької фундації ім. Давида Бурлюка Олександр Капітоненко  ознайомив присутніх з біографічною довідкою про життєвий і творчий шлях Олексія Сидорова.

Відомий не тільки в Україні, а й світі художник-графік Микола Бондаренко загострив увагу на творчості Олексія Олексійовича. А вона, дійсно, варта вшанування, поцінування та захоплення.

Директор Буринського районного краєзнавчого музею Микола Кононенко повідав про складну долю вченого, а також - про репресії, яких зазнали  рідні вченого.

Загалом же, праці  Олексія Сидорова - це широкий спектр проблем культури та мистецтва. Основні дослідження  Олексій Олексійович присвятив малюнку, мистецтву книги та книгознавству.

За заслуги перед наукою його нагороджено орденом Леніна та іншими орденами й медалями.

Довідково. Сидоров Олексій Олексійович народився 13 червня 1891 року в с. Миколаївка, Буринський район, Сумська область (тодішня Курська губернія).  Він - радянський історик мистецтва, книгознавець і бібліофіл, член-кореспондент Академії наук СРСР (1946 рік), заслужений діяч мистецтв РРФСР (1947 рік). Навчався в Московському університеті (1909-1913 роки). Викладав в Московському державному університеті імені М.  Ломоносова (1916 - 1931 роки та 1942 - 1950 роки). Професор з 1925 року. Викладав у Московському поліграфічному інституті (1938 - 1964 роки). Працював в Музеї образотворчих мистецтв ім. О. Пушкіна (1916 - 1921  роки та 1927 - 1936 роки). Його праці охоплюють широкий круг проблем культури та мистецтва. Основні дослідження Олексія Сидорова, присвячені малюнку, мистецтву книги і книгознавству. Передав державі зібрану їм велику колекцію графіки російських та іноземних художників.

Краєзнавчий клуб «Буриніка» ім. П. М. Попова заснований при Буринській центральній районній бібліотеці в липні минулого року під час проведення краєзнавчої конференції, присвяченої 120-річчю від дня народження також відомого нашого земляка  П. М. Попова -  літературознавця, фольклориста, мистецтвознавця, славіста, книгознавця та мовознавця, доктора філологічних наук, професора, члена-кореспондента АН УРСР.

Навіщо я написав цей матеріал? Бо, на жаль, ми добре не знаємо своєї української історії. Мало що знаємо і про людей, які творили її. А не знаючи своєї історії, ми не те що не зможемо побудувати нову Україну, а й, навіть, не спроможні спроектувати її майбутнє.

Отож, як це не звучить банально - без вивчення історії минулого, ми, швидше за все, не матимемо й майбутнього…