Однак, чим більше боргів, тим більше законодавчих актів щодо їх реструктуризації.

Як пише сайт «Комунальний Лоєр», 14 липня 2021 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 1639 – IX «Про заходи, cпрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Серед запропонованих законодавцем «антикризових заходів» у вищезазначеному нормативному документів наголошується на:

1)    можливостях газовим компаніям укладати договори про організацію взаєморозрахунків (йдеться про включення їх до Реєстру суб’єктів ринку природного газу, до яких не застосовується примусове стягнення);

2)    списанні дебіторської заборгованості побутовим споживачам;

3)    можливостях компаніям укладати договори реструктуризації заборгованості за природній газ (компенсувати вартість газу, яка підтверджена судовими рішенням НАК «Нафтогазу»);

4)    cписанні неустойки (штрафів, пені) інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування на реструктуризовану суму заборгованості;

5)    компенсації різниці між фактично обгрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надається операторами газорозподільних система та тарифами на розподіл природного газу, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Помітним «ноу-хау» у останніх законодавчих новацій є норма про видачу довідок компаніями-боржниками щодо розрахунку заборгованості, яка пропонується для реструктуризації та яка повинна підтверджуватися аудиторським висновком.

Слід зазначити, що раніше законодавець робив акцент саме на «податковий борг», облікованих за газовими компаніями, який надавав «зелене світло» боржникам брати участь у договорах з реструктуризації.

Не можна оминути й те, що дещо лобістським у законі виглядає положення про сплату заборгованості особи, яка здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року перед НАК «Нафтогаз України».

Однак, якщо 1, 3, 4, 5 так званих «антикризових» заходів вже застосовувалося у законодавстві, то на пункті 2 пропоную зупинитися детальніше.

Так, згідно Закону України № 1639 – IX дебіторська заборгованість побутових споживачів перед постачальниками природного газу в розмірі вартості несплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об’єму природного газу до стандартних умов за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об’єму газу до стандартних умов затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595.

Мова йде про «коефіцієнтні нарахування» для лічильників газу побутовим споживачам. Тобто, з’явився механізм списання коефіцієнтних нарахувань.

Однак такий механізм може запрацювати, коли у ланцюгу господарських операцій постачальник активно взаємодіятиме із оператором системи розподілу та оператором газотранспортної системи.

В українських судах все ще сформувалася неоднозначна позиція з цього питання, хоча помітно, що держава дає законодавчу можливість списати таку заборгованість, нібито подаючи сигнал газовим компаніям залишити споживачів у спокої.

Але чи буде це так? Побачимо з часом.

Детальніше про це читайте у статті «Борги енергетичних компаній – головний біль державі»