Кожен з присутніх був єдиним у думці, що на той час всім довелося вирішувати нетипові задачі, робити незвичні справи – без інструкцій, адже їх не було. Кожен займався ділом – не стандартно, за новими правилами, які диктували умови війни.

Влада: організація та координація

Т.в.о голови Сумської ОВА Тарас Савченко під час дискусії розповів про роботу влади на початку повномасштабного вторгнення: «Як на обласному рівні, так і на районному, так і на рівні громад, і на рівні окремих інституцій - у більшості випадків функція управління виконувалась, вона виконувалась нестандартно, не тривіально, не через наради, але вона точно виконувалась. Тоді був певний рівень самоорганізації. І шана всім, хто сам організувався. Але точно управління не зникло, а навіть в окремих сферах воно посилилося».

Загальну координацію і представлення в публічному просторі всіх ключових меседжів на щоденній основі здійснював тодішній голова ОДА Дмитро Живицький. За визначеними напрямками працювали його заступники.

Важливу місію в перші дні війни виконував Тарас Савченко: з Хмельницької області був доставлений вантаж зі зброєю. Завдяки злагодженим діям певних осіб, зброю було переправлено в область 9 березня, коли на Сумщині точилися активні бойові дії.

В’ячеслав Печененко займався оборонними питаннями - координував роботу ситуаційного центру. Завдяки йому був проведений перший в Україні обмін військовополоненими.

Андрій Бірюков комунікував з мобільними операторами, займався забезпеченням зв'язку та гуманітарними питаннями.

Через Олену Бойко йшла комунікація з центральними органами влади: вирішення питань отримання зброї, евакуації, питання в сфері охорони здоров'я та освіті.

Гуманітарним блоком спочатку займалась Вікторія Медвідь, потім її змінив Олег Коваль. Результатом проведеної роботи, був вибудуваний логістичний ланцюг, і на Сумщину з гуманітарного штабу Полтави та інших міст пішли гуманітарні вантажі. Важливим напрямком була організація евакуації населення: понад 80 тисяч цивільних осіб, з них 3700 іноземців, вдалося вивезти на безпечні території.

Завдяки злагодженій роботі апарату Сумської ОВА, всі розпорядження і дії обласної адміністрації в той час набирали легітимної форми.

Міська влада від перших годин повномасштабного вторгнення забезпечувала обладнання блокпостів по місту та на в’їздах в обласний центр.

Організація оборони та спротиву

За півтори доби у Сумах було організовано потужне формування територіальної громади «Суд», яке налічувало понад тисячу осіб. Очолив його начальник Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області Володимир Бабич. На базі цього військового формування розпочав функціонувати штаб, до складу якого входили представники поліції, органи місцевого самоврядування та військові. Такий штаб був не один, підпорядковувались вони військовій адміністрації та силовим структурам на рівні міністерств.

Від 24 лютого на Сумщині, як і по всій Україні з технічних причин не працювала лінія 102. На той момент знайшли альтернативні лінії зв’язку населення з поліцією. Перші два тижні в рази збільшилась кількість викликів правоохоронців: якщо до початку вторгнення було 500-600, то з початком бойових дій в області – сягала 1800 викликів на добу. Повідомлення були інформаційного характеру і майже не стосувалися кримінальних подій. Населення повідомляло про переміщення ворожої техніки, маячки та мітки. Ця інформація передавалась по каналам військовим.

Неабиякий внесок в оборону Сумщини надавали освітяни. Як розповів Олексій Дрозденко, декан факультету електроніки Сумського державного університету, студенти, інженери та вчені долучалися до допомоги військовим - ремонт дронів, нетипові замовлення від оборонців для виконання військових завдань, допомога в освоєнні коптерів. Тільки за перший місяць після вторгнення пройшли навчання сто операторів дронів. На сьогодні вже 500.

«Такі задачі нетипові масово ставляться транспорту, енергетикам, комунальникам, лікарям, зв’язківцям. Наша оборона базується на роботі оцих цивільних людей. Я коли дивлюся на звичайного хлопця з автоматом на блокпості, припускаю, що ще 7 цивільних осіб стоїть за ним і приділяє йому свою увагу. Оце все сукупно і є наша оборона», - зазначив Олексій Дрозденко.

Гуманітарна допомога

Як розповіла під час дискусії керівниця першого Сумського гуманітарного штабу Ксенія Гриник, від початку вторгнення до центру долучилися близько 400 волонтерів. Серед тих, хто з перших днів вторгнення допомагав штабу, були депутати – народні, обласні та місцеві, держслужбовці, люди, які за мирного життя обіймали високі посади та прості містяни. За координації влади, з допомогою поліції та інформаційної підтримки медійників штаб забезпечив гуманітарною допомогою чи не кожного жителя міста. Гуманітарні вантажі відправлялися мешканцям громад Сумщини. За час роботи штабу було видано 350 тисяч гуманітарних пакунків.

Інформаційна робота

З початком повномасштабного вторгнення постало питання висвітлення подій. Важливим було не посіяти паніку серед населення і не завдати шкоди повідомленнями – щоб інформацією не скористався ворог. Радниця ексголови Дмитра Живицького Альона Яцина, яка з початком вторгнення виконувала обов’язки прессекретаря голови ОВА, скоординувала роботу медійників, аби населення цілодобово та вчасно отримувало інформацію про загрозу обстрілів та поточну ситуацію в області. Перші тижні після нападу, коли інформпростір заполонили фейки російської пропаганди, активно проводилася робота з їх спростування.

Забезпечення життєдіяльності населення

Медичній галузі довелося з перших годин відчути вплив військового стану. Як розповіла директорка Центральної міської лікарні Валентина Домінас, окрім лікування цивільних, допомогу надавали пораненим військовим, також закладу довелось взяти функції поліклініки, аптеки та стати прихистком людям, які не мали змоги повернутися додому після лікування. Було організовано мобільні бригади паліативної допомоги.

Забезпечення населення продуктами харчування стало можливим завдяки місцевому ритейлу. В супермаркети великих українських мереж продукти не доставляли – військові дії порушили логістичні ланцюги.

Попри активні бойові дії та шалені ризики, в березні 2022 року міський голова з Сумщини власною автівкою доставив в Сумську область кошти для забезпечення виплати пенсій. Далі гроші пішли по регіону за призначенням.

«Дякую усім, хто робив можливе і неможливе щоб Сумщина вистояла, щоб якомога більше життів наших мешканців було збережено і люди та наші захисники були забезпечені всім необхідним», − підкреслив під час дискусії Тарас Савченко.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!