Журналісти Constant Méheut та Olha Konovalova, які провели час із українськими військами в Сумській області, написали свої враження для New York Times.

Український піхотинець, позивний «Князь», провів 22 дні в окопі. За його словами, кожна спроба просунутися вперед, до окупованого росіянами села, здавалася квитком в один кінець. «Постійні мінометні обстріли. Дрони літають над головою. Біжиш і ховаєшся під деревами. Закопуєшся в лісосмугах. Спиш там. Живеш там», — розповів він.

Після місяця боїв підрозділ «Князя» звільнив село Кіндратівка на Сумщині, що стало одним із двох відвойованих сіл цього літа. Зараз українські сили наближаються до інших, утримуваних росією, населених пунктів. Ці скромні здобутки є вкрай важливими для Києва.

Рідкісний поворот на полі бою

Успішна українська контратака на Сумщині, що межує з росією, є рідкісним явищем на полі бою, де домінують війська москви. З травня, за даними групи DeepState, яка картографує зміни на фронті, росія щомісяця захоплювала від 170 до 215 квадратних миль території. Українські командири в інтерв'ю наголошують, що ворог постійно переважає їх у живій силі та озброєнні.

Однак повернення невеликих ділянок на Сумщині допомагає Україні протистояти наративу, що наступ росії нестримний і що Київ має погодитися на мирну угоду, навіть якщо це означає втрату територій. За словами аналітиків, просування москви на Сумському напрямку зупинилося, і вона перекидає свої війська на інші фронти, зокрема на Донеччину, де намагається оточити кілька ключових міст.

«Операція росії на Сумщині провалилася. Вони зазнали значних втрат, насамперед у живій силі», — заявив Президент України Володимир Зеленський.

Просування українських військ на Сумщині стало можливим завдяки тактиці безперервних ударів дронів та штурмів піхотних груп, які виконують елітні підрозділи, зокрема десантники.

Ці здобутки мають особливу вагу, оскільки вони можуть послабити переговорні позиції росії. москва пропонувала обміняти захоплені на Сумщині землі на території на Донеччині. Президент Трамп підтримав ідею такого «обміну», хоча пропозиція кремля є вкрай нерівнозначною.

«Навіщо нам мінятися територіями, якщо ми можемо їх повернути?» — сказав Максим Скрипченко, президент Центру трансатлантичного діалогу.

Проте, чи має Україна достатній військовий потенціал для досягнення цієї мети, залишається невідомим.

Тактика на передовій

москва все ще володіє перевагою у вогневій силі. Постійні російські бомбардування перетворили села на Сумщині, які відвоювала Україна, на руїни. Коли солдат 225-го окремого штурмового полку підняв український прапор у Кіндратівці, кадри з дрона показали, що цілі вулиці були зруйновані вщент.

«Останні два роки вони завжди мали перевагу в кількості», — сказав перший лейтенант «Анвар», командир батальйону 225-го полку. Його присутність на Сумщині символізує невдачу України диктувати умови потенційного обміну територіями. Рік тому «Анвар» був серед перших, хто вторгся в Курську область росії, але українські позиції там були втрачені після місяців штурмів, підтриманих північнокорейськими військами.

російські війська відтіснили українців назад на Сумщину, а потім рушили вглиб регіону, захоплюючи село за селом. До середини червня вони були лише за 12 миль від обласного центру Сум.

Полковник «Анвар» розповів, що його підрозділ використовував ту ж тактику, яку москва застосувала в Курську: спочатку безперервні атаки дронами на ворожі лінії постачання, а потім, коли ворог виснажений, атака піхоти. Замість великих механізованих штурмів, які неможливі через постійне спостереження дронами, тепер солдати атакують парами: «обережно і тихо» просуваються на кілька десятків ярдів, окопуються, ведуть вогонь по ворогу і знову рухаються. Продукти та воду доставляють дронами.

«Ворог бачить кожен наш рух і миттєво реагує ударами», — сказав підполковник Ігор. Це робить штурми жорстокими, і вони можуть тривати тижнями. Солдати, які воювали за Кіндратівку, виглядали виснаженими.

«Перші дні, так, це страшно», — сказав 45-річний сержант «Пальма». Але, додав він, швидко звикаєш до обстрілів. «Страх повертається, коли тебе відправляють на відпочинок. Ти сидиш у тиші, і це лякає більше. Бо тиша означає, що щось не так. Це означає, що росіяни можуть до тебе повзти».

Руйнівна сила авіабомб

Солдати кажуть, що вижити на полі бою, де будь-який рух відстежується дронами, можна лише окопуючись і припадаючи до землі. «Чим глибше копаєш, тим безпечніше», — сказав сержант «Пальма».

Однак оператори дронів вчаться влучати навіть у найменші окопи. За словами лейтенанта «Андрія», голову взводу дронів у 95-й бригаді, «важлива не швидкість, а майстерність і контроль».

Невдовзі завдання для українських військ може стати легшим, оскільки росія нещодавно передислокувала свої війська із Сум до Донецька. За словами лейтенанта «Владислава», нові російські війська, з якими вони стикаються, менш підготовлені та гірше оснащені.

Проте росія зберігає одну головну перевагу — керовані авіабомби, які несуть сотні фунтів вибухівки. москва використовує їх, щоб знищувати оборону перед штурмом та придушувати українські наступи. За словами підполковника Ігоря, росія часто бомбить ділянки, іноді трьома-шістьма бомбами одночасно, зрівнюючи із землею навіть підземні бункери.

«Навіть якщо ти сидиш в окопі або бліндажі з кількома укріпленими шарами — коли влучає керована бомба, це руйнівно. Це не тільки фізично руйнує, але й психологічно виснажує», — сказав він.

Село Кіндратівка є свідченням цієї руйнівної сили. 48-річна Наталія Білетченко з Сум пригадала, як її колега раділа визволенню рідного села Кіндратівки, але радість була затьмарена тим, що її будинок було повністю знищено.

«Звісно, вона була щаслива», — сказала пані Білетченко. «І все ж вона без дому, без нічого».