Можливості лікування та діагностики пацієнтів з онкологічними захворюваннями наразі значно збільшилися у порівнянні з часом до повномасштабного вторгнення, але проблему вчасних звернень задля ранньої постановки діагнозу нарізі вирішити не вдається. І на це є ряд причин.

Днями в Сумах відбувся круглий стіл, організований Благодійною організацією Mission Kharkiv, де лікарі-онкологи та представники сімейної медицини обговорили результати дослідження бар’єрів доступу до діагностики та лікування раку в умовах війни на Сумщині.

Про що сигналізує дослідження

Дослідження виділяє кілька ключових факторів, що заважають вчасному діагностуванню та лікуванню. Про це розповіла програмна менеджерка Mission Kharkiv Анна Качан.

Перш за все, це безпекові ризики та власні страхи - для 54% пацієнтів безпековий фактор є основною перешкодою. Люди бояться відвідувати заклади охорони здоров’я через загрозу обстрілів або відкладають візити, сподіваючись «перечекати війну».

Також у Сумській області зафіксовано унікальний психологічний бар’єр - 31% респондентів не бажають залишати свій дім та близьких заради лікування. Для порівняння – згідно з дослідженням, у Харкові цей показник становить лише 6%. Це призводить до того, що пацієнти в прифронтових зонах фактично залишаються без допомоги, якщо вона не надається на місцях.
Вирішальним у лікуванні та діагностиці онкозахворювань є фінансовий фактор для 73% опитуваних. Хоча діагностичні послуги вже оплачується державою, 46% пацієнтів продовжують платити самостійно, переважно за КТ та МРТ у приватних закладах, щоб уникнути черг. При цьому 69% респондентів живуть на менш ніж 10 тисяч грн на місяць, що робить фінансовий бар'єр критичним.

За даними дослідження, на Сумщині спостерігається зростання кількості випадків виявлення хвороби на четвертій стадії - з 11% до 17%. І це на фоні демографічної кризи та міграції населення.

Аналітики фонду зазначають, що реальна картина може бути значно гіршою.

Також масова міграція спеціалістів та постійна робота під загрозою обстрілів призвели до виснаження медичних команд. У регіонах не вистачає лікарів та медсестер, що створює черги та перевантаження персоналу.

Що кажуть онкологи

Ситуація з виявленням раку на ранніх стадіях залишається критичною. Як повідомив під час дискусії лікар-онколог Національного інституту раку Андрій Безносенко, в Україні кожен третій пацієнт не проживає навіть одного року після встановлення діагнозу, що є найгіршим показником серед європейських країн. П’ятирічна виживаність становить 53%, тоді як у розвинутих країнах цей показник сягає 62-70%.

Онкологи наголошують про важливість виконання протоколів лікування онкологічних захворювань, що має відбуватися саме онкологами. Охоплення спеціальним лікуванням складає лише 68%, що свідчить про те, що решта пацієнтів з різних причин не починають терапію.

Війна стала потужним чинником психологічного виснаження. Кожен четвертий онкопацієнт має ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР), хоча лікарі припускають, що реальна кількість значно вища. Постійний стрес від обстрілів у поєднанні з діагнозом негативно впливає на прогноз лікування.

Крім того, існує упередження щодо державної медицини: пацієнти часто очікують, що лікування буде неякісним або повністю платним, що затримує їхнє звернення до онкологічних центрів. Це є ще однією причиною того, що пацієнти приходять до онкологів вже у занедбаній стадії захворювання.

Позитивні зміни в українській онкології

Попри війну, онкологічна медицина демонструє стійкість та розвиток. Переважна кількість медичних послуг в онкологічних центрах надається безкоштовно для пацієнтів за програмою медичних гарантій.

Після розширення пакетів НСЗУ імунна та таргетна терапія за деякими хворобами стали безкоштовними, а ПЕТ-сканування тепер фінансується державним коштом.

Медичні заклади розширюють можливості для пацієнтів – так, у Сумському онкоцентрі з'явився другий лінійний прискорювач, що дозволяє проводити сучасну променеву терапію безкоштовно.

Рання діагностика – як запорука успішного лікування

У пошуках рішень, спрямованих на покращення ситуації з онкологічними захворюваннями, учасники круглого столу усі як один наголосили про надважливість вчасної діагностики - з раннім виявленням онкопатологій наразі є велика криза.

Зокрема, рівень раннього скринінгу раку грудної залози впав з 50% до 30%. І це при тому, що цей вид онкології найлегше виявляється навіть без складних обстежень.

Частковим вирішенням питання стала б активізація мобільних мультидисциплінарних команд, які можуть виїжджати у віддалені громади для первинної діагностики та консультацій.

Директор Сумського обласного онкологічного центру Володимир Шевченко зауважив про значимість  посилення комунікації між первинною ланкою та онкоцентром. Важливо, щоб сімейний лікар міг напряму сконтактувати з онкологом для швидкої маршрутизації пацієнта.

У сумському онкоцентрі пришвидшують діагностику ще на амбулаторному етапі - для первинних пацієнтів запроваджено окрему чергу на консультацію, КТ та УЗД, що дозволяє пройти обстеження протягом двох тижнів.

Проте подолання бар'єрів у лікуванні онкологічних захворювань у прифронтових громадах потребує системних рішень на державному рівні та безперервної підтримки цього напрямку медицини.

За словами Анни Качан, аналітичний звіт БО «БФ «Місія Харків» буде направлено до Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров’я України, аби вже на державному рівні шукати практичні рішення у лікуванні хворих з онкологічними патологіями у прифронтових регіонах.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!