

Як відрізнити булінг від конфлікту та що робити батькам, якщо дитина потерпає від цькування, - пояснюють юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД).
Закон визначає булінг як умисні дії або бездіяльність, що систематично вчиняються стосовно дитини або дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу та можуть проявлятися у формі:
- психологічного насильства - погроз, шантажу, принизливих поглядів
- фізичного насильства - штовхання, підніжок, нанесення тілесних ушкоджень
- економічного насильства - крадіжок, пошкодження одягу чи особистих речей
- сексуального насильства - образливих рухів тіла, зйомок у роздягальнях, образ сексуального характеру.
Розрізняють також кібербулінг - цькування із застосуванням електронних комунікацій. Наприклад, залякування та шантаж через повідомлення в соцмережах, публікація фото та відео принизливого змісту.
Від конфлікту булінг відрізняє визначені законом ознаки, до них належать:
- систематичність* (дії вчиняються два і більше разів протягом 12 місяців)
- наявність сторін (кривдник, потерпілий, можуть бути спостерігачі)
- наслідком дій кривдника могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Якщо ваша дитина постраждала від булінгу або вам стало відомо про таку ситуацію, варто звернутися:
- до керівника закладу освіти - він зобов’язаний реагувати на випадку булінгу
- до засновника закладу або органу управління освітою - у разі надходження повідомлення стосовно керівника закладу освіти
- до поліції - особливо якщо є загроза життю або здоров’ю
- до системи надання БПД по юридичну підтримку.
Якщо є докази, які можуть підтвердити обставини події, наприклад, повідомлення, скриншоти, фото чи відео, їх варто зберегти. Вони можуть бути враховані під час розгляду випадку булінгу.
Заклад освіти має реагувати на кожне повідомлення про випадок булінгу: зареєструвати та розглянути його, з’ясувати обставини ситуації та вжити необхідних заходів.
У закладі освіти має діяти комісія з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми. У разі виявлення ознак насильства, зокрема булінгу (цькування), керівник має скликати засідання комісії. Комісія має з'ясовати обставини події, оцінити ризики для дитини, організовати необхідну допомогу та визначити заходи для запобігання повторенню насильства.
Водночас комісія не встановлює факт вчинення булінгу. Факт вчинення булінгу (цькування) встановлюється виключно рішенням суду, яке набрало законної сили.
У разі виявлення ознак насильства (булінгу) керівник закладу освіти зобов’язаний письмово повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей за місцем розташування закладу освіти з одночасним інформуванням про це територіального органу Національної соціальної сервісної служби України, Державної служби у справах дітей.
Якщо заклад освіти не реагує на повідомлення про булінг, можна звертатися на вищі рівні — як всередині системи освіти, так і до державних органів, які зобов’язані втрутитися:
Орган управління школою. Місцевий департамент/управління освіти (міської або обласної ради), якому підпорядкований освітній заклад, може провести перевірку роботи школи та зобов’язати належно реагувати на випадок булінгу.
Національна поліція України перевіряє повідомлення про булінг та може скласти протокол про адміністративне правопорушення за наявності підстав.
Служба у справах дітей. Може перевіряти дотримання прав дитини та ініціювати заходи захисту.
Освітній омбудсмен. Розглядає скарги щодо порушення прав учасників освітнього процесу. Може вимагати від закладу освіти або органу управління освітою усунення порушень.
Міністерство освіти і науки. У разі системного ігнорування проблеми можна подати звернення щодо неналежного реагування закладу освіти. За результатами звернення може бути проведена службова перевірка.
Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста від системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи пояснять, як звернутися до закладу освіти у випадку булінгу, що робити, якщо школа не реагує, та куди звертатися далі. За потреби допоможуть скласти відповідні заяви та скарги.
Деякі категорії людей також мають право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Це діти, ВПО, ветерани війни, члени сімей загиблих захисників та захисниць, люди з низьким доходом та інші категорії наведені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Юристи детально вивчать ваші обставини, за потреби складуть та подадуть до суду заяву і представлятимуть ваші інтереси у суді.
Як звернутися до системи надання БПД:
https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/
Координаційний центр з надання правничої допомоги
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!
Булінг, або цькування, — це повторювана агресивна поведінка однієї чи кількох осіб щодо іншої, яка не може ефективно захистити себе....
Кожна дитина має право на захист — і вдома, і в школі, і в будь-якому середовищі, де вона зростає. Та,...
Батьки школярки з Роменського району вимагають звільнення вчительки та позиваються до суду. Відповідачка каже, що родина тисне на неї, звинувачує...
На платформі Дія.Цифрова освіта вийшов новий освітній серіал про протидію булінгу...

