Людяний, чесний, щирий і люблячий свою родину - таким Дениса пам'ятають усі ті, хто його знав.

Народився Денис 30.07.1996 в с.Кочерги. Закінчивши місцеву школу, вступив до Путивльського коледжу СНАУ м.Путивль. Здобув освіту технолога.

2018 року добровільно уклав контракт на 3 роки, був направлений на вишкіл (3 місяці) до м.Чернігів. Після навчання пішов служити в морську піхоту та потрапив на службу до 36 Морської бригади у м. Миколаїв, у складі якої і служив у період АТО (до речі, ця 36 бригада майже вся загинула в Маріуполі під час повномасштабного вторгнення).

Зі слів матері, Денис хотів продовжити контракт і служити в цій бригаді. Міг би загинути ще в Маріуполі…

Після вмовлянь матері не продовжив служби, бо кожного дня за синів переживала, так як старший Артем теж був у АТО. І от коли й у брата закінчився контакт, вони поїхали разом працювати до Польщі. Але ненадовго.

Після оголошення воєнного стану, брати, навіть не заїхавши додому, у березні 2022 року прибули до Києва та пішли добровольцями в ЗСУ.

Денис був танкістом. Один раз його танк горів, і в нього згоріли речі та документи.

Приїхав на декілька днів поновити документи, тоді ж (говорила мама Нінель) купив собі нове екіпірування. Про нього писали в ЗМІ, нагороджений медалями.

Виконуючи військовий обов’язок, Денис Храпач загинув 16 грудня 2023 року на Донеччині.

Залишилася мати, молодша сестричка, яка навчається у Вязенській школі і старший брат, що також на даний час у ЗСУ.

Свою сім'ю Денис не встиг створити. Дуже любив, поважав і цінував маму. Вона у свою чергу постійно піклувалася та боліла душею за синів, та завжди казала, що все буде добре, і мої хлопці прийдуть живими.

Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль і гіркоту від втрати рідної, близької людини.

Путивльська громада висловлює щирі співчуття родині, близьким, друзям і побратимам Дениса, повідомили в мерії Путивля.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!