Зі сміливим  новачком  довелося рахуватися  суперникам вже з перших турів, в тому числі і призерам, у яких він відібрав 9 очок з 18 можливих.

Про дебют «Альянсу»,  складові його успішного виступу, завдання команди і не тільки – у розмові  з головним тренером Юрієм ЯРОШЕНКОМ.

– Спершу, пане Юрію, прийміть вітанні з успішним дебютом і виступом на вищому рівні незважаючи на всі перешкоди, на яку оцінку напрацювали хлопці і тренерський штаб?

– Дякую за привітання. Це досягнення нас усіх – від клубу, вболівальників, які, незважаючи на корона вірус,  нас палко підтримували, а також і журналістів, котрі  сприяли цьому успіху.   Однозначно команда заслужила п»ятірку. Чому? Як для дебютанта  досить таки вдалий сезон. Через корона вірус ми, як всі команди, були вибиті з колії. Тож у першому  колі  багато  чого не виходило, а весною прагнули надолужити втрачене, хоча доганяти поїзд, що набирав хід,  було нелегко. Але ми встигли вскочити в останній вагон. І 6 місце, як на мене, хороший результат.

– А чи міг «Альянс» виступити  скажімо ще краще? 

– Наразі  можна багато що розповісти. Це, мабуть, те місце, яке ми заслужили на даний час.

– Чи задоволений  своєю роботою  головний тренер команди Юрій Ярошенко, як ви думаєте ?

– Це,  мабуть, внутрішній стан.  Звичайно, якщо  є  з чим порівнювати. Якщо у ПФК  «Суми», який  свого часу очолював, багато чого  не вистачало, то в «Альянсі» відчуваємо постійну опіку з боку керівництва  клубу і  однойменного товариства. Живуть з командою, вкладають  в неї всю душу   батько і син  Іван Олександрович і Сергій Іванович Демченки, з легкої руки яких  про «Альянс» заговорили у футбольних колах України. Це, звичайно, радує.  Нам залишалося лише професіонально виконувати свої обов’язки на полі.

– Назвіть три складові успішного виступу  «Альянса» в дебютному сезоні?

– Стабільність,    хороший    мікроклімат в колективі і майстерність гравців, якої  в них додавалося з кожним поєдинком.

– І, мабуть, не останньою складовою була  мотивація?

– Це одне з головних питань, В цьому плані  керівництво добре мотивувало  гравців. Адже для того, аби  і гравці, і команда розвивалися,  повинен бути мотиватор, бо різницю  між лігами ми  відчули відразу, коли на старті  дещо «загальмували».  Але швидко  отямилися і почали поступово входити в робочий ритм.

– В чому різниця між лігами, їх плюси і мінуси?   

– Якщо візьмемо, приміром,  підсумкову таблицю,   то     на яких місцях завершили    виступи  дебютанти? Вони по-різному виявилися готовими  до виступу. Приміром, херсонський «Кристал» дебют  «відзначив» вильотом з ліги,  тернопільська «Нива»   боролася за виживання, «ВПК-Агро» з Петрового  фінішував у десятці.  А нам і рівненському «Вересу» вдалося,  як кажуть, подолати турнірні завдання.

– В усіх команд «Альянс» відібрав  очки – від одного до 6. Від матчів  з якими  суперниками  ви отримали задоволення, а які відверто розчарували?

– Матчі з лідерами нам вдалися, як і поєдинки з тими командами, що вище  в турнірній таблиці – волочиським «Агробізнесом» і городянами Миколаєва.  Вони не дорахувалися загалом 13 очок. Хотілося  бути на місце вище, але підвела  домашня нічия з  «Кременем». Напевне, ще не прийшов наш час. А розчарували  домашні матчі, в яких ми втратили очки – «Гірником-Спортом», «Металістом-1925» і одеським «Чорноморцем».

– До речі, з призерами, які підвищилися у класі, між іншим,  «альнсівці» відібрали  9 очок-а це 50 відсотків від можливих.  Що стало складовим такого здобутку?

– В першу чергу, це мотивація футболістів. На фоні цих команд ми повинні були побачити  професіональну придатність  наших гравців.  Вони однозначно порадували. Свою майстерність  потрібно вдосконалювати в кожному матчі – і з лідерами, із середняками і  з аутсайдерами.

– «Альянс» встановив  кілька особистих і командних рекордів. І головний все-таки – 13 поспіль матчів без  поразок.   Випадковість це чи закономірність і що  стимулювало тренерів і гравців?

– Значить команда була готова до такого результату.  Ми вірили в успіх. У нас  все добре стало виходити після нового року. Це півріччя, під час якого ми добре попрацювали. Новачки, які прийшли  зрозуміли наш малюнок і тактику гри, швидко, як кажуть,  вписалися .  За майстерністю, на мою думку,  команда  укомплектована непогано. А стимулювала всіх стабільна гра, якою  радували  футболісти.

– Чи під силу «Альянсу», скажімо вже наступного сезону  вийти до Прем»єр-ліги? Чим він, скажімо, гірший за «Колос», «Інгулець» чи «Десну?…

– Наступного сезону зіграємо з «Минаєм»- невдахою прем’єрлігових перегонів. Тоді і побачимо чого ми варті. Якщо ж наше  керівництво  поставить завдання  виходу на новий рівень, то постараємося його реалізувати.

– Реально це, як ви думаєте?

– А чом би й ні. Все реально, все можна зробити.  Я прихильник того,  що  роботу  треба підкріплювати  не словами, а конкретними справами.

– Що ви можете сказати про перехід Владислава Шарая до «Інгульця»? Чому він пішов без  брата?

– Для Влада це приємний виклик.  У нього вже такий вік, коли  треба  спробувати себе на  вищому рівні.  Хочеться побажати йому  лише добротної гри і побільше забитих м’ячів.

Влад уже стукав у двері Прем’єр-ліги, він  визрів для неї. Тож  вирішив себе перевірити.  В «Альянсі» він був сполучним гравцем  ліній, швидко прогресував.  У другому колі був  справжнім лідером команди, Сам постійно забивав і партнерам   допомагав.

Щодо Станіслава. Про перехід ми з ним говорили і порадили йому  поки що залишатися в команді. Час його ще не прийшов. Ми дуже сподіваємося, що в наступному сезоні він  буде бойовою одиницю, матиме більше ігрової практики. Роблю на Стаса ставку і сподіваюся, що він стане  ключовим  гравцем, як його брат.

– На кого ще із гравців  звернули увагу тренери інших команд?

– Мені  якби не етично говорити про це. Дзвонили, цікавлися вже розвідники Костянтином Ярошенком,  Миколою Агаповим та іншими. Ми вдячні гравцям, що вони нікуди не смикаються, а хочуть   розвиватися тут і разом  з командою рухатися до нових вершин.  Ми цьому дуже раді.

– А далі давайте поговоримо про  футбол взагалі. Що ви можете сказати про його рівень в Першій лізі?

– На мою думку, він поступово   виходить з кризи.  Команди стали в тактичному плані більш гнучкими. Рівень першої  ліги  спочатку нам здавався високим, але коли ми адаптувалися і відчули смак боротьби, зрозуміли  що можна грати  пристойно і радувати грою вболівальників.

– Чи готовий  Юрій Ярошенко  відгукнутися  на пропозицію   і  очолити одну з команд Прем’єр-ліги?

– На сьогоднішній день це не обговорюється. Нам хочеться побачити чого ми варті, чого можемо досягти і на яку висоту піднятися.  Якщо ж буде запрошення, то в першу чергу,  про це  буде  знати президент клубу, з ним тоді і будемо приймати рішення.  Про перехід – скажу відверто – я ще й не думав.

– Якої ви думки про рівень  суддівстві? Як  на мене,  через необ’єктивність, ви втратили кілька очок, зокрема у матчах  з «Металістом»,  «Волинню» та іншими , в яких  арбітри  відверто симпатизували  суперникам, тягнули їх за вуха.  Скільки очок ви втратили таким чином?

– Скаржитимся на арбітрів  не хочеться,  все рівно це  не допоможе. Наскільки дозволяє їхня підготовка – так вони і  судять. Заангажованість є. Як правильно  підмітили,  особливо у матчах з «Металістом»  арбітри діяли  не кваліфіковано, Хочеться, щоб  вони  були на відстані  від клубів і вдосконалювали  свою підготовку, були менш помітними на полі  і не впливали на командну гру.  А то буває, як розпочнуть свистіти – про гру геть і говорити. Приміром, у Миколаєві – це був просто капець, кожне єдиноборство – де треба, де й  не треба – сигнали  на користь  господарів.  Це психологічно впливає на гравців, про який  позитивний результат можна говорити. Вони так судять, бо краще не вміють.  Це питання до Суддівського комітету УАФ.

– На вашу думку, чи допоможе VAR підняти рівень суддівства?

– Ми бачимо скільки навколо VARу полеміки і  запитань.  Він, схоже, на користь деяких клубів. В Італії, Англії, приміром, швидко вирішують спірні  ситуації, а в нас можуть  зупиняти гру на   5 і більше хвилин. Поки що незадовільно ставлюся до роботи суддів на VARі.

– Що важливо у футболу – гра, результат чи гра на результат?

– Гра через результат.

– Футбол сьогодні – це універсалізація  чи командна гра?

– Як на мене, універсалізація  кожного гравця через командні дії.  На  сьогодні гравець  повинен вміти закривати кілька позицій. Якщо три, то це просто шикарно.  Ми  працюємо і розвиваємося  в цьому плані.  І  якщо помітили, то у нас є група гравців, які  можуть справлятися на тій чи іншій позиціях – Валерій Розинський, Костянтин Пікуль та інші. Це нам на руку.

– Словом, все по Лобановському?

-Так. По Валерію Васильовичу Лобановському.  Я щасливий, що  під його орудою мені пощастило  попрацювати.

– На вашу думку, чи багато у футболі аферистів – серед чиновників,  тренерів і  гравців, які прийшли, аби просто заробляти на футболі? Чи довелося  вам з ними зустрічатися?

– На жаль, доводилося зустрічатися.. Приміром, коли працював у Полтаві.  Була непогана команда з інфраструктурою, можна було  розвиватися.  Але президент, якого добре знають з не найкращого боку у футбольних колах, мав інші наміри. Награвшись  командою , він їх кинув. Заробітчан у футболі, на жаль,  вистачає, я  з вами згоден.

– Цікаво, як ви ставитеся  до гравців, які показово корчаться на полі після порушень правил проти них – на що арбітри  відразу клюють, і тих, хто  роз татуйованих, наче картина Пікассо, а на полі нічим  себе  не привертають уваги?

– Однозначно ставлення негативне.  Ми виховуємо наших гравців, щоб вони не вдавалися до таких показових  дій. Так, хитрощі футбольні можуть бути, але не  закономірності, які постійно влаштовують на полі, випрошуючи у суддів додаткових покарань  для суперників   і викликаючи  співчуття  у вболівальників і  Схоже було, приміром,  у домашньому  матчі з «Кременем». Як поводив  воротар і деякі гравці – бачили майже 3 тисячі вболівальників.  Це не прикрашає футбол.

– Тренер «Динамо», яке виграло Кубок України, отримав 1 мільйон євро призових. Чиновники УАФ отримують зарплати із 6-значними цифрами, У Федерації є така посада – друг президента і він отримує до 100 тисяч гривень. Чи не занадто це?

– Щодо «Динамо», то справа президента клубу і тренера,  ми  не знаємо , що значиться в контракті. Нам це не загрожує, у нас такого немає. А щодо  чиновників, то  це відверто перебір, вони  не заслуговують таких виплат.

– Я впевнений, ви уважно слідкуєте за Євро-2020. Які шанси  у збірної України і якою, на вашу думку, буде  трійка призерів?

– Хочеться, щоб  наша команда пройшла якомога далі. Сподіваюся – з групи вийдемо, а як далі – залежить вже від  того, на кого вийдемо. Боротьбу на нагороди, на мою думку, вестиме квартет команд у складі Франції, Бельгії, Італії  та Англії [інтерв’ю відбулося до вильоту французів, бельгійців та українців - Ред.].

– А кому можуть дістатися золоті медалі?

– Я ставлю на французів ()

– І на завершення – про  підготовку  «Альянсу»  до нового сезону. Як вона проходитиме, з ким  зіграєте спаринги і  яке завдання  перед командою?

– Для нас це буде хороший виклик, адже статус новачка тиснути вже не буде. Суперники нас вивчили, тому треба посилено  готуватися. Хотілося б стати стабільною командою. Наразі футболісти у відпустках. Наприкінці місяця  розпочнемо підготовку. Вестимемо її по-домашньому, в Охтирці.  Зіграємо кілька «товарняків» з командами різних ліг. Суперниками обрали городян Полтави,  «Дніпро-1» з однойменного міста, «Метал» і «Металіст-1925» з Харкова.  У команді будуть деякі зміни, але про це  поки що рано говорити.

– За три  сезони   «Альянс» пройшов шлях від  чемпіонату області до Першої національної ліги. А скільки сезонів чекати, аби «Альянс» став учасником  Прем’єр-ліги?

– Ми будемо працювати і прагнути до цього. А щоб мрія стала реальністю , треба мати відповідну  інфраструктуру, підтримку з боку обласної влади (на жаль, команда поза її увагою – Г.Р.),  стабільність складу і фінансову складову.  Команди виходять до другої ліги і там такі  зарплати, що очі на лоба лізуть.  Ми прихильники поступового  розвитку як футболістів, так  і клубу, і команди.

– Як ви плануєте поводити відпустку, де і з ким?

– Вона, на жаль, не тривала.  Хочеться скрізь встигнути побувати, провідати родичів  і рідних, сестру привітати з днем народження,   просто відпочити.  І з новими силами  розпочати сезон. Як говорить народна мудрість, сани  треба готувати влітку. 6 місце для «Альянса» – не межа, У команди є ще  потенціал!

Григорій РЕВА